Еміль Коль

французький карикатурист і режисер

Еміль Коль (фр. Émile Cohl, ім'я при народженні — Еміль Ежен Жан Луї Курте (фр. Émile Eugène Jean Louis Courtet); 4 січня 1857 — 20 січня 1938) — французький художник-мультиплікатор, кінорежисер, сценарист, оператор, художник. Увійшов до історії кінематографу та мультиплікації як творець графічної анімації.

Еміль Коль
фр. Émile Cohl
Дата народження 4 січня 1857(1857-01-04)[1][2][…]
Місце народження Париж, округ Парижd[2]
Дата смерті 20 січня 1938(1938-01-20)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті Вільжуїф[4] або Париж, округ Парижd[2]
Поховання Крематорій-колумбарій Пер-Лашезd[5][6]
Громадянство  Франція[7]
Професія карикатурист, кінооператор, карикатурист, аніматор, кінорежисер, оператор-постановник, сценарист, художник коміксів, унаочнювач
Заклад Publi-Cinéd[8]
IMDb ID 0169871
CMNS: Еміль Коль у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Повна фільмографія включає понад триста фільмів, але більша частина з них нині безповоротно втрачено.

Працюючи в стилі свого вчителя, став досить відомим карикатуристом. Співпрацював із журналами La Nouvelle Lune[fr] (Новий місяць) та Homines d'aujourd-hui (Сучасники)[9]. Тоді ж працював фотографом.

Після 1900 співпрацює з гумористичними журналами та альманахами, наприклад журнал «Чорна кішка» (фр. Chat noir), де малює серії комічних пригод мальованого персонажа, близького до традицій лубка та коміксів. У одній із таких серій зобразив робітників, які просвердлюють підлогу гігантським свердликом.

Коли сценаристи «Гомона» використали його ідею, Коль вирушив зі скаргою до Леона Гомона, і той найняв його сценаристом[9]. Режисерську діяльність почав зі знімання трюкових фільмів на натурі (жанр, у якому працював Фейяд). Уже в березні 1908 року досяг успіху, поставивши фільм La course aux potirons (Гонитва за гарбузами)[9].

Того ж, 1908 року, покадрово знімаючи малюнки, вперше у світі[9] створює графічний мультфільм Фантасмагорія, а два його важливих відкриття — окремий малюнок кожної фази руху і знімання камерою, закріпленою вертикально, і сьогодні залишаються основними принципами роботи в мальованій мультиплікації.

Перший показ анімаційних фільмів відбувся 17 серпня 1908 року, на екрані театру «Жимназ» у Парижі[10]. Це був фільм «Фантасмагорія» з головним персонажем Фантошем. «Фантош» (від фр. fantoche, яке, своєю чергою, походить від італ. fantoccio) — лялька, маріонетка) — перший постійний персонаж Еміля Коля[10].

 
Еміль Коль 1885 року

Свої картини Коль малював сам — кадр за кадром, а стрічка завдовжки лише 36 метрів містила 2000 кадрів. Еміль Коль також першим застосував засіб оживлення речей: «Живі сірники» (Les Allumettes animées; тема, до якої повертався кілька разів), «Жива газета», «Малюк Фауст» (Le Tout Petit Faust), зіставлення натурного предмета з мальованим персонажем, а також використав у мультиплікації фотографію.

Протягом 1909—1910 років створював для фірми «Гомон» трюкові стрічки, в яких застосовував переважно зворотне або покадрове знімання.

1912 року для компанії «Екліпс» перезнімає деякі зі своїх колишніх картин.

1913 року його запросили в «Еклер», і вже як співробітник цієї фірми, Коль їде до США, де працює для філії фірми «Еклер» у форті Лі (Нью-Джерсі). У Сполучених Штатах випускає серію «Снукумс», пригоди персонажа, якого створив художник Мак-Манус[en][9].

Повернувся до Франції напередодні Першої світової війни. Протягом 1917—1918 років створив серію з п'яти фільмів «Пригоди нікельованих ніг» (Les Aventures des Pieds Nickelés) про трьох бандитів.

Народився в Парижі 4 січня 1857 року. Дитинство пройшло в передмісті Лілля[9]. Був учнем ювеліра, фокусником[9]. Зацікавившись малюванням, вступив учнем до одного з найвідоміших на той час карикатуристів — Андре Жилля[en], який працював для журналів La Lune[en] (Місяць) та L'Éclipse[en] (Затемнення).

Після закінчення Першої світової війни доживав свої дні в притулку для бідних. У січні 1938 року загинув унаслідок нещасного випадку.

Фільмографія

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Cohl, Émile // Who's Who in Animated Cartoon: An International Guide to Film and Television's Award-Winning and Legendary AnimatorsNY: Hal Leonard LLC, 2006. — ISBN 978-1-55783-671-7
  3. а б SNAC — 2010.
  4. http://www.lips.org/bio_cohl_GB.html
  5. Beauvis C., Langlade V. d. Le columbarium du Père-Lachaise — 1992. — С. 70. — ISBN 978-2-86514-022-0
  6. Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père LachaiseVersailles: 2006. — P. 213. — ISBN 978-2-914611-48-0
  7. RKDartists
  8. Bendazzi G. Foundations - The Golden AgeTaylor & Francis, 2016. — P. 54. — ISBN 978-1-138-85452-9
  9. а б в г д е ж Ж. Садуль. Всеобщая история кино. Том 1. — М.:"Искусство", 1958.
  10. а б Пионерский период анимации (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 15 травня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

Посилання

ред.