Вікіпедія

Емма Орці

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орці.

Баронеса Емма Орці або Еммушка Орці[9], (неправильні варіанти транскрипції: Орчі, Еммуска Ортсі; (23 вересня 1865(1865-09-23) або 27 вересня 1865(1865-09-27), Tarnaörsd, Угорське королівство (1526–1867) — 12 листопада 1947(1947-11-12), Генлі-он-Темзd, Велика Британія)) — британська романістка угорського походження, авторка роману «Червоний Першоцвіт» (першого «героя в масці»), драматург та художник. Її «Леді Моллі зі Скотланд-Ярду» стала першою жінкою-детективом як головний герой.

Емма Орці
угор. Orczy Emma
Ім'я при народженні нім. Emma Magdalena Rozália Mária Jozefa Borbála Orczy de Orci
Народилася 23 вересня 1865(1865-09-23)[1][2][…] або 27 вересня 1865(1865-09-27)[4]
Tarnaörsd, Угорське королівство (1526–1867)
Померла 12 листопада 1947(1947-11-12)[1][2][…] (82 роки)
Генлі-он-Темзd, Велика Британія
Країна  Велика Британія[5]
 Угорщина
Діяльність перекладачка, письменниця-романістка, дитяча письменниця, письменниця, драматургиня, авторка оповідань, письменниця детективного жанру
Alma mater West London School of Artd[6] і Heatherley School of Fine Artd[6]
Знання мов англійська[1][7] і угорська[7]
Magnum opus Скарлет Пімпернел, Sir Percy Leads the Bandd і I Will Repayd
Титул барон
Рід Orczyd
Батько Bódog Orczyd[6]
Мати Emma, Gräfin Wass de Czeged[8]
У шлюбі з Montagu Barstowd
IMDb ID 0649478

Біографія ред.

Емма Орці народилася 1865 року в Тарнаерш в Угорщині у сім'ї барона Фелікса Орці (Baron Felix Orczy) та матері — графині Емми Восс (Emma Woss). Її батько був композитором і виконавцем, серед його друзів були Вагнер, Ліст, Гуно. Побоюючись селянських повстань, сімейство Орці в 1868 року переїхало спочатку до Брюсселя, а потім до Парижа, де Емма навчалася у монастирських школах. Коли сім'я Орці в 1880 році переїхала до Лондона, Емма продовжила своє навчання спочатку в Лондонській Школі мистецтв, потім в Академії, де і познайомилася з майбутнім чоловіком — студентом-графіком Генрі Джорджем Монтегю Маклеан Барстоу (Montagu Barstow), сином священика. Декілька її картин були виставлені в Королівській Академії (Royal Academy) у Лондоні.

1894 році Емма вийшла заміж за Монтегю Барстоу, разом з яким працювала над ілюстраціями книг і журналів і видала збірку угорських казок (Old Hungarian Fairy Tales, 1885). На рубежі століть сім'я барона повертається до Угорщини, але місіс Монтегю Барстоу, уроджена баронеса Орці, залишається у Лондоні, де разом із чоловіком оформляє дитячі книжки. У 1895 року в «Royal Magazine» з'являється кілька коротеньких дитячих історій під загальною назвою «Juliette», написаних та ілюстрованих молодим подружжям. 25 лютого 1899 року у них народжується син Джон (John Montague Orczy-Barstow, став письменником, друкувався під псевдонімом John Blakeney).

Творчість ред.

Як письменниця Емма стала відомою після літературного твору «Scarlet pimpernel», написаного у співавторстві з чоловіком. У серпні 1903 року в Ноттінгемі п'єса була поставлена та мала бурхливий успіх. П'єса не сходила зі сцени до 1905 року. Так розпочалася тріумфальна хода «Scarlet Pimpernel» Європою.

Її оповідання з'являлися в різних часописах, і в 1905 році вийшла перша збірка — «Справа міс Елліот». Головний серійний герой баронеси Орці — детектив-аматор Біл Оуен на прізвисько «Старий у кутку» (The Old Man In the Corner, 1909) — розкривав злочини, не полишаючи крісла за облюбованим кутовим столиком у чайному магазині на Стренді. Пізніше цей детективний метод візьметься на озброєння декількома літературними персонажами, найвідоміший з них — Ніро Вульф Рекса Стаута . Іншими постійними персонажами були адвокат Патрік Малліган (Skin O'My Tooth, 1928) та детектив-професіонал леді Моллі Робінсон-Кірк зі Скотленд-Ярду (Lady Molly of Scotland Yard, 1910), вперше в історії детективного жанру — жінка в ролі детективу.

Доходи від літературної діяльності дозволили сім'ї баронеси придбати 1918 року особняк у Ніцці, де вони прожили довгі роки, в тому числі і під час Другої світової війни. 1942 року вмирає чоловік Емми. Вона повертається до Англії у 1945 році.

Баронесса Орці була плідним автором протягом усього життя і продовжувала писати до глибокої старості. Її автобіографія «Ланки у ланцюгу життя» вийшла незадовго до її смерті 12 листопада 1947 року.[10][11]

Літературна творчість ред.

Переклади ред.

  • Старі угорські казки (1895) перекладач з Монтегю Барстоу
  • Улетка і біла ящірка, том 1 серії казок «Королева Маб» (1895), перекладач з Монтегю Барстоу
  • Зачарований кіт, том 2 «Серії казок королеви Маб» 1895) перекладач з Монтегю Барстоу
  • Краса казкової країни, том 3 серії казок «Королева Маб» (1895), перекладач з Монтегю Барстоу

П'єси ред.

  • «Червоний Пімпернель» (1903) з Монтегю Барстоу у ролі «Орчі-Барстоу»
  • Гріх Вільяма Джексона (1906) з Монтегю Барстоу
  • Бо Парча (1908) з Монтегю Барстоу. Написано в 1905 році
  • «Батаг». З Монтегю Барстоу
  • Пари герцога (1911)
  • Орден Почесного легіону (1918), адаптований із «Снопа дзвіночків».

Збірки оповідань ред.

Серія «Людина в кутку».
  • Справа міс Елліот (1905)
  • Старий у кутку (1909)
  • Розплутані вузли (1925)
Серія «Scarlet Pimpernel»
  • Ліга Червоного Пімпернела (1919)
  • Пригоди Червоного Пімпернела (1929)
Інші книги оповідань
  • Леді Моллі зі Скотланд-Ярду (1910)
  • Людина в сірому (1918)
  • Повітряні замки (1921)
  • Шкіра мого зуба (1928)

Романи ред.

  • Імператорські свічники (1899)
  • Правління Марії (1901), пізніше «Заплутаний моток» (1907)
  • Скарлет Пімпернель (1905) (The Scarlet Pimpernel)
  • Улюбленими богами (1905), пізніше вийшов у США як «Ворота Камта» (1907)
  • Син народу (1906)
  • Я відплачу (1906) (Червоний Пімпернель)
  • «Заплутаний моток»
  • Парча Бо (1907)
  • The Elusive Pimpernel (1908) (The Scarlet Pimpernel)
  • Гніздо горобця (1909). Серіал, The Imp Magazine, 1909
  • Уряд спідниці (1910). Серіал опубліковано в The Queen Newspaper, 1909, і раніше вийшов як «Правитель принців» (1909), також знаний як «Правило нижньої спідниці» (1910)
  • Справжня жінка (1911)
  • Добрі патріоти (1912)
  • Пожежа на стерні (1912). Серіал, Джон Бул, 1911
  • Луговий (1912). Серіал, The Queen Newspaper, 1912
  • Ельдорадо (1913) (Червоний Пімпернель)
  • До Цезаря (1914). Серіал «Жінка вдома», 1913
  • Кавалер, що сміється (1914) (Червоний Пімпернель)
  • Рівнинна наречена (1915)
  • Бронзовий орел (1915)
  • Шкіряне обличчя (1916)
  • Дружина лорда Тоні (1917) (Червоний Пімпернель)
  • Сніп дзвіночків (1917)
  • Квітка лілії (1918)
  • Кохана Його Величності (1919)
  • Перший сер Персі (1921) (Червоний Пімпернель)
  • Тріумф Скарлет Пімпернел (1922) (The Scarlet Pimpernel)
  • Ніколет: Повість Старого Провансу (1922)
  • Шановний Джим (1924)
  • Пімпернел і Розмарі (1924) (Червоний Пімпернел)
  • Les Beaux et les Dandys de Grand Siècles en Angleterre (1924)
  • Скупий з долини Майда (1925)
  • Питання спокуси (1925)
  • Небесне місто (1926)
  • Сер Персі відбивається (1927) (Червоний Пімпернель)
  • Блакитні очі і сірі (1928)
  • Марівоса (1930)
  • Радісна пригода (1932)
  • Дитина революції (1932) (Червоний Пімпернель)
  • Скарлет Пімпернель дивиться на світ (1933) (The Scarlet Pimpernel)
  • Шлях Скарлет Пімпернел (1933) (The Scarlet Pimpernel)
  • Шпигун Наполеона (1934)
  • Некоронований король (1935)
  • Бурхлива герцогиня (1935)
  • Сер Персі очолює гурт (1936) (The Scarlet Pimpernel)
  • Божественна дурість (1937)
  • Немає більшої любові (1938)
  • Mam'zelle Guillotine (1940) (The Scarlet Pimpernel)
  • Гордість раси (1942)
  • The Will-O'-The-Wisp (1947)

Оповідання ред.

  • Вбивство в журналі Saltash Woods Windsor, червень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
  • Справа польського принца Віндзорського журналу, липень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
  • Справа майора Гібсона Віндзора, серпень 1903 року (Skin o’ My Tooth)
  • The Duffield Peerage Case Windsor Magazine, вересень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
  • Справа місіс Норріс Віндзор, жовтень 1903 року (Skin o’ My Tooth)
  • The Murton-Braby Murder Windsor Magazine, листопад 1903 (Skin o’ My Tooth)
  • The Traitor Cassell's Magazine of Fiction, травень 1912. Зібрано в Лізі Скарлет Пімпернел (The Scarlet Pimpernel)
  • Подарункова книга принцеси Марії, 1914 р. Зібрані в Лізі Червоного Пімпернеля (The Scarlet Pimpernel)
  • A Fine Bit of Work.
  • На вулиці Монж (1931) (Червоний Пімпернель)

Інші видання ред.

  • Збірка з чотирьох романів «Скарлет Пімпернель тощо» (1930).
  • Збірка «Галантний Пімпернел» (1939) із чотирьох романів
  • Збірка з чотирьох романів «Омнібус Скарлет Пімпернель» (1957).

Нехудожня література ред.

  • «Якби я був мільйонером». Молода жінка, серпень 1909 року
  • Ланки в ланцюзі життя (автобіографія, 1947)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ LIBRIS — 2008.
  6. ↑ а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  7. ↑ а б CONOR.Sl
  8. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  9. ↑ Відповідно до угорсько-російської транскрипції
  10. ↑ Эмма Орчи. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 28 лютого 2018.
  11. ↑ Биография и книги автора Орци Эмма Баронесса. www.rulit.me. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емма_Орці&oldid=41798418