Еліс Гамільтон
| Еліс Гамільтон | |
|---|---|
| Alice Hamilton | |
 | |
| Народилася |
27 лютого 1869 Нью-Йорк, США |
| Померла |
22 вересня 1970 (101 рік) Коннектикут, США |
| Місце проживання | Hull Housed[1] |
| Країна | США |
| Діяльність | токсиколог, патологоанатомка, викладачка університету, лікарка, бактеріолог, письменниця |
| Alma mater |
Університет Мічигану (1893)[1] Лейпцизький університет (1896) Університет Джонса Гопкінса University of Michigan Medical Schoold Miss Porter's Schoold[1] Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Галузь | медицина |
| Заклад |
Гарвардський університет[1] Північно-Західний університет[1] |
| Вчене звання | доктор медицини |
| Науковий ступінь | доктор філософії (1891) |
| Вчителі | Саймон Флекснер[2] і Frederick George Novyd[3] |
| Нагороди | |
 Еліс Гамільтон у Вікісховищі | |
Еліс Гамільтон (англ. Alice Hamilton; нар. 27.02.1869, Нью-Йорк, США — пом. 22.09.1970, Коннектикут, США) — науковиця, доктор медицини.
Біографія ред.
Народилася в Нью-Йорку 27 лютого 1869 другою з чотирьох дочок Монтгомері і Гертруди Гамільтон. Провела дитинство у Форт-Вейні, штат Індіана. Навчалася спочатку вдома, потім — у школі міс Портер у Фармінгтоні, Коннектикут.
Стала першою жінкою, яка отримала посаду на факультеті Гарвардського університету. У 1910 р. Гамільтон стала однією з членкинь Комісії з професійним захворюванням Іллінойсу — першого комітету подібного роду в Штатах. За наступні 10 років взяла участь у вивченні цілого ряду пов'язаних з гігієною праці проблем — як рівня штату, так і рівня всієї країни. Поступово вибрала собі більш вузьку спеціалізацію — вирішила зайнятися вивченням індустріальних токсинів та їх впливу на організми робітників. Створена Гамільтон лабораторія стала першою в країні; результати її досліджень справили справжню революцію в гігієні праці. У 1919 Гамільтон стала помічницею професора на факультеті гігієни праці в Медичній школі Гарварду, до неї жінок-викладачів у цій школі не було. З 1924 до 1930 була єдиною жінкою Комітету з охорони здоров'я Ліги націй. У 1935 залишила Гарвард і стала консультанткою одного з урядових комітетів; але остаточно зв'язку з Гарвардом не розірвала. Померла Еліс Гамільтон 22 вересня 1970-го у віці 101 рік.
Освіта ред.
Вивчала бактеріологію і патологію в університетах Мюнхена та Лейпцига. Повернувшись у Штати, продовжила навчання на медичному факультеті Університету Джона Хопкінса.
Трудова діяльність ред.
1893 р. — отримала на медичному факультеті Університету Мічигану ступінь доктора медицини. У 1897 р. переїхала в Чикаго; через деякий час отримала ступінь професора патології у Жіночій медичній школі Північно-Західного Університету. Паралельно брала участь у діяльності створеного Джейн Аддамс проекту по створенню поселення, живучи разом з найбіднішими учасниками цього проекту, і почала цікавитися проблемами, з якими доводиться боротися бідним верствам населення.
Наукові досягнення ред.
Провела цілий ряд найважливіших досліджень в області токсикології, професійних захворювань і шкідливого впливу важких металів і різних хімікатів на організм людини.
Нагороди ред.
- Премія Мері Вудард-Ласькер за службу громадськості
Джерела ред.
Примітка ред.
- ↑ а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 549. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ а б https://www.acs.org/content/acs/en/education/whatischemistry/landmarks/alicehamilton.html
- ↑ а б https://archive.org/details/notableamericanw00sich/page/303/mode/1up