Вікіпедія

Ель-Калафате

Ель-Калафа́те (ісп. El Calafate) — місто в аргентинській провінції Санта-Крус. Знаходиться на березі озера Архентіно і є центром департаменту Лаго-Архентіно. Найближчий населений пункт до Національного парку Лос-Гласьярес.

Ель-Калафате
El Calafate

Герб Прапор
Герб Ель-Калафате прапор
Панорама міста
Панорама міста
Розташування департаменту Лаго-Архентіно на мапі провінції Санта-Крус
Розташування департаменту Лаго-Архентіно на мапі провінції Санта-Крус
Основні дані
50°20′21″ пд. ш. 72°15′51″ зх. д. / 50.33917° пд. ш. 72.26417° зх. д. / -50.33917; -72.26417Координати: 50°20′21″ пд. ш. 72°15′51″ зх. д. / 50.33917° пд. ш. 72.26417° зх. д. / -50.33917; -72.26417
Країна Аргентина Аргентина
Регіон Bandera de la Provincia de Santa Cruz.svg Санта-Крус
Столиця для Lago Argentino Departmentd (департамент Аргентини)
Засновано 26 листопада 1973 року
Площа 22,9 км²
Населення 6410 осіб (перепис 2001)
Висота НРМ 199  м
День міста 7 грудня
Телефонний код (+54) 2902
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3858677
OSM r9325873  ·R
Поштові індекси Z9405
Міська влада
Адреса ElCalafate.gov.ar
Мер міста Хав'єр Бельйоні
Веб-сторінка elcalafate.gov.ar
Мапа
CMNS: Ель-Калафате на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Головна вулиця міста - Авеніда Сан-Мартін

До приходу європейців у цій місцевості жили індіанці теуельче, які прибули сюди близько 9000 років тому[1].

На початку своєї історії селище було лише зупинкою на шляху транспортування вовни з інших поселень регіону. Подібні зупинки робили кожні 3 ліги, оскільки саме таку відстань могли пройти воли за день.

Перше поселення на місці, де зараз знаходиться місто Ель-Калафате, виникло на початку XX століття. 1913 року у цій місцевості побудував своє ранчо Армандо Гільйон[2]. Невдовзі до нього приєдналися ще дві родини.

7 грудня 1927 року місто було офіційно засноване аргентинським урядом з метою консолідувати населення місцевості[3].

1930 року у місті відкрилася перша школа, у якій навчалося 26 учнів, а 1934 — перший шпиталь[4].

26 листопада 1973 року Ель-Калафате було офіційною визнано містом законом № 847 уряду провінції Санта-Крус[5].

Одним з головних лобістів створення Ель-Калафате й інших поселень регіону була Адміністрація Національних Парків Аргентини. У 1943 році розпочалися роботи зі спорудження управління Національного парку Лос-Гласьярес, які завершилися 1946 року. На той час Ель-Калафате налічувало близько сотні постійних мешканців. Впродовж багатьох років Адміністрація національних парків була головною організацією міста, яка постачала електроенергію, відкрила перший кінотеатр, будувала дороги та готелі, сприяла розвитку інфраструктури містечка.

За останні роки у місті було збудовано газопровід Болеадорас — Ель-Калафате довжиною 60 км і асфальтовану дорогу до популярного у туристів льодовика Періто-Морено протяжністю 80 км.

2000 року у місті відкрився аеропорт.

Своєю назвою Ель-Калафате завдячує індіанській назві барбарису самшитолистого, яка мовою теуельче звучить як калафате.

КліматРедагувати

Клімат міста Ель-Калафате холодний і сухий. Річні коливання температури незначні. Середня річна кількість опадів 150 мм. Абсолютний максимум температури, зареєстрований за період спостереження з 1961 по 1990 становить 30,7 °C, абсолютний мінімум −12 °C.

Клімат Ель-Калафате
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 19,2 18,7 16,2 12,4 7,6 4,8 4,7 6,9 10,5 14,2 16,7 18,5
Середня температура, °C 13,4 13,1 10,7 7,6 3,9 1,5 1,2 2,6 5,3 8,5 11,2 12,8
Середній мінімум, °C 7,8 7,5 5,2 2,8 −0,3 −2,4 −2,8 −1,5 0,1 2,7 5,0 6,6
Норма опадів, мм 5.9 4.3 7.5 14.0 19.2 18.1 16.3 16.1 6.3 8.7 3.0 3.9
Джерело: http://www.smn.gov.ar/?mod=clima&id=30&provincia=Santa%20Cruz&ciudad=El%20Calafate

ТуризмРедагувати

  • Вигляд озера Архентіно з міста

  • Будинки на березі озера

  • Авеніда Сан-Мартін

  • Лагуна Німез і Ель-Калафате

Туризм є основою економіки містечка Ель-Калафате. Завдяки розташуванню поблизу озер В'єдма і Архентіно, а також Національного парку Лос-Гласьярес, гори Фіцрой, Національного парку Торрес-дель-Пайне, Ель-Калафате є центром туристичної активності регіону.

З Ель-Калафате починаються екскурсії льодовиками місцевості, зокрема відомими Періто-Морено, Упсала, Спегацціні, Онеллі і Секо, трекінг навколишніми горами, водні прогулянки озерами Архентіно і Рока.

Іншими туристичними принадами міста є:[6]

  • стара будівля Управління національними парками, визнана історичною пам'яткою 14 лютого 2001 року
  • регіональний музей, який працює з 1984 року
  • перший будинок поселення, збудований 1908 року
  • будинок Аугусто Німеса
  • будинок родини Берберена
  • мировий суд
  • будинок Асунсьйон Фрейле де Мартін

У Ель-Калафате святкують такі події[7]:

  • 15 лютого — день озера Архентіно
  • липень — фестиваль льоду
  • 10 листопада — День Традиції, коли відзначається річниця з дня народження поета Хосе Ернандеса
  • 7 грудня — день міста
 
Панорама Ель-Калафате

ТранспортРедагувати

 
Аеропорт Ель-Калафате

Місто Ель-Калафате має такі шляхи сполучення:

  • автомобільні дороги:
    • провінційна траса № 11
    • провінційна траса № 15
  • міжнародний аеропорт Команданте Армандо Тола (ісп. Aeropuerto Internacional de El Calafate "Comandante Armando Tola"), який знаходиться на відстані 23 км на схід від міста по провінційній трасі № 11

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ель-Калафате

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травень 2011. Процитовано 28 грудень 2010. 
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпень 2010. Процитовано 28 грудень 2010. 
  3. ↑ http://www.patagonia-argentina.com/e/andina/glaciares/calafate_resenia.php
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травень 2011. Процитовано 28 грудень 2010. 
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпень 2010. Процитовано 28 грудень 2010. 
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травень 2011. Процитовано 28 грудень 2010. 
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травень 2011. Процитовано 28 грудень 2010. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ель-Калафате&oldid=25605031