Ексерг

Ексерг (лат. exergum) — 1) нижній берег реверсу монети або медалі, який часто відокремлюється від зображення горизонтальною лінією; 2) частина легенди; знак монетного двору; напис із зазначенням дати, місця карбування, імені правителя; підпис гравера тощо в полі, обмеженому лінією і краєм монети під центральною фігурою.

На аверсі — погруддя Анастасія I; на реверсі під лінією в ексерзі позначене місце карбування — CON (Константинополь)

Нумізматичний термін

Фоліс (монета) Костянтина І (334—335). Ексерг: «AQP» — AQ означає Аквілейський монетний двір, P(rima) — перший цех монетного двору

Слово ексерг походить від лат. exergum, яке, своєю чергою, від грец. ἐξ ἔργον (за межами роботи).

Зазвичай ексерг розміщений на реверсі внизу, зрідка збоку від голови правителя. Слова чи літери розташовані на прямій лінії, тоді як решта легенди викарбована по колу.

На монетах Римської республіки та Ранньої імперії ексергуальні написи позначають або дати консульства, або правління сенату Риму (SC), або подають опис зображення на реверсі. У карбуваннях пізнього римського та візантійського періодів літери в ексерзі зазвичай служать для позначення міст і монетних дворів, у яких вони були викарбувані.

Написи на монетах до VII століття винятково латинські. Із часів Іраклія I на монетах зустрічаються вже грецькі. З VIII століття грецькі літери перемішуються з латинськими. З IX століття грецькі написи переважають, а з доби Олексія I Комнена (1081—1118) латинська мова зовсім зникає. З X століття на монеті зазвичай дві легенди: одна стосується зображеного святого, а інша складається з імені й титулу імператора, в якому в VII і IX століттях часто зустрічається епітет «благочестивий» (πίστος). З доби Олексія I другого напису часто немає. Місце карбування завжди позначено початковими літерами: CON, CONS, KONSTAN — Константинополь; CAR, КАР, КАРТ — Карфаген тощо. Рік на монеті не карбували до Юстиніана I. З 538 року літочислення йде за роками правління: ANNO I, II, III тощо — 1, 2, 3 роки правління. Іноді зі знаком монетного двора вибивали SM (лат. Sacra Moneta) — священні (імперські) гроші.

Монетні двори мали окремі цехи (лат. officina), які на римських монетах після 274 року позначали латинськими літерами P (для prima — перший), S (secunda — другий), T (tertia — третій), Q (quarta — четвертий), а на візантійських — грецькими Α (1), Β (2), Γ (3), Δ (4), Ε (5), ς (на той час 6), Ζ (7), Η (8) тощо аж до EI (15). Наприклад, «SMKΔ» вказує на четвертий (Δ) цех Кізицького монетного двору, який проіснував від часів Галлієна (253–268) й упродовж візантійської доби.

Абревіатура в ексерзі на римських і візантійських монетах

Монетні двори у Римській імперії

Позначення	Місце карбування
RB, RFE, RBQ, RFQ, R Q	Рим
CONSIA, CONSΓ, CONSZ	Константинополь
AQP, AQS	Аквілея
ASIS, BSIS, ΓSIS	Сисак
PLG, Star PLG, SLG	Ліон
SCONST, PCONST	Арль
SMALA, SMALB	Александрія
SMANI, SMANTI	Антіохія
SMH, SMHΔ, SMHΓ, SMH, SMHB	Гераклея
SMK, SMKΔ, SMKS, SMKE	Кизик
SMN, SMNA, SMNB, SMNS	Нікомедія
SMTS, SMTSE	Салоніки
TRP, TRP star, PTR, TRS	Трір

Монетні двори у Візантійській імперії

Позначення	Місце карбування
CONSIA, CONSΓ, CONSZ	Константинополь
ALE	Александрія
ANT, MANT, ANTX, ANTIX	Антіохія
CAR, KAR, KART, CT, KARTA	Карфаген
CAT	Катанія
ISAUR	Ісаврія
KN	Констанца
KVIIP, KY, P	Кіпр
KY, KVZ, MKV	Кизик
ML	Мілан
NC	Нікея
NE	Неаполь
NI, NIC, NIK, NIKM, NIKA, NICO	Нікомедія

Монетні двори у Візантійській імперії

Позначення	Місце карбування
R, ROM, RO	Рим
RA, RAB, RAS, RAV, RAVENN	Равенна
SCL	Сицилія
SEPSUS	Ефес
TC, TES, OES	Салоніки
THEV, THEVP, THEVII	Теополіс
XEP, ZEPCONOC	Херсонес

Джерела

• Seth William Stevenson. EXERGUE // A Dictionary of Roman Coins, Republican and Imperial. — London : G. Bell and Sons, 1889. — 929 с.
• Exergue // Trésor de la langue française informatisé (Оцифрована скарбниця французької мови). — 2012.
• Ekzergo // Reta Vortaro (Онлайн-словник есперанто). — 2022.
• Kenneth W. Harl. Officina // Guide for Coins Commonly Found at Anatolian Excavations, Roman (A.D. 238 - 498). — Istanbul, 2001.