Ейсьосай Тьокі

Ейсьосай Тьокі (яп. 栄松斎 長喜), також відомий як Момокава Чокі (нар. невідомо ― пом. після 1800) — японський художник періоду Едо, а також дизайнер ксилографічних гравюр у стилі укійо-е. Найбільш відомий картинами красивих струнких жінок (біджін-га), часто з атмосферним фоном.

Ейсьосай Тьокі
栄松斎 長喜
«Новорічний парад красунь з «зелених будиночків»
Народження	невідомо
Смерть	після 1800
Національність	японець
Країна	Японія
Жанр	укійо-е
Діяльність	художник, митець, художник укійо-е
Вчитель	Торіяма Секіен
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національний музей світових культурd, Бібліотека Конгресу, Рейксмузей, Бруклінський музей, Клівлендський музей мистецтв, San Diego Museum of Artd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ackland Art Museumd і Print Collectiond
Автограф
Ейсьосай Тьокі у Вікісховищі

Життєпис

Про походження і справжнє ім'я нічого невідомо. Був учнем художника Торіяма Секіена, а також висловлюється думка, що згодом став його названим сином.

Творчість і стиль

Розквіт творчості припадає на 1780-1800 роки.

Працював у форматі хасіра-е (вертикальна гравюра розміром 73х13 см) і обан (38,6×25,5 см). Поєднав стилі Торії Кійонага і Кітаґава Утамаро з додаванням деяких технік Судзукі Харунобу. Створював гравюри у жанрі бідзінга (зображення красунь) і якуся-е (портрети акторів). Останні чимось нагадують роботи Тосюсая Сяраку. Втім в жанрі бідзінга стилістично гравюри Тьокі відрізняються від тих, що робили інші художники. Вміло збудовані композиції, чудові колірні поєднання, створення особливої поетичної атмосфери в картині, вміння передати найтонші відтінки настрою і при цьому прагнення до ідеалу свідчать про індивідуальний стиль художника. Британський дослідник укійо-е Джек Хіллієр порівнює Ейсьосай Тьокі з Амедео Модільяні за несподівану і в той же час привабливу манеру спотворювати пропорції людського тіла.

Також відомий як пейзажист. Найвідомішими є його серії «Вісім видів на озеро Омі» і «Вісім видів скарбниці лояльних слуг». Створював малюнки в жанрі като-е («квіти і птахи»).

Пильну увагу приділяв фону: однотонний або виконаний в техніці кіра-е (використання слюдяного порошку, що додає срібне мерехтіння картині), але частіше реалістичний фон, як падаючий на парасольку красуні білий, пухнастий сніг («Дівчина з парасолькою і слуга»), або нічне небо з чарівними світлячками («Ловля світлячків»). При всьому достатку і різноманітності технічних прийомів і сюжетів художник створив мало справжніх шедеврів графіки, таких як «Гейша, яка поводиться як заміжня жінка» і «Схід сонця вранці Нового року».

Псевдоніми

Підписував більшість своїх робіт Чокі (長喜), Ейшусай (栄松斎) або Шико (子興). Роботи з підписом Чокі по стилю були схожі на творчість Торії Кійонага, а з підписом Шико — на творчість Кітаґави Утамаро.

Джерела

• Nelly Delay, L'estampe japonaise, Éditions Hazan, 2004 (ISBN 2-85025-807-5)
• Hélène Bayou, Images du Monde Flottant — Peintures et estampes japonaises XVIIe — XVIIIe siècles, 2004 (ISBN 2-7118-4821-3)