Едіта Груберова

словацько-австрійська оперна співачка

Едіта Груберова (словац. Edita Gruberová; 23 грудня 1946, Братислава18 жовтня 2021) — оперна співачка, одна з найвідоміших колоратурних сопрано останніх десятиліть XX століття. Співочий стиль Груберової відрізняють виняткова чистота, рухливість, драматичні інтонації та вміння співати високі ноти з величезною силою, що зробило її ідеальною Царицею ночі в самому початку кар'єри. Останніми роками мала успіх як виконавиця партій бельканто.

Едіта Груберова
рос. Edita Gruberová
Основна інформація
Дата народження23 грудня 1946(1946-12-23)[1][2][…]
Місце народженняРача (Братислава), Братислава, Угорське королівство[4] або Братислава, Угорське королівство[5]
Дата смерті18 жовтня 2021(2021-10-18)[6] (74 роки)
Місце смертіЦюрих, Швейцарія[6]
Роки активностіз 1968
ГромадянствоСловаччина
Професіїоперна співачка, вчителька музики
ОсвітаБратиславська консерваторія і Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанропера
СпівпрацяМетрополітен-опера
Королівський театр Ковент-Гарден
Ла Скала
Віденська державна опера
Нагороди
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»
gruberova.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Едіта Груберова народилася в Братиславі (Словаччина). Словацька мова є її рідною мовою, хоча мати Едіти — угорка, а батько родом з німецької сім'ї. Музичну освіту здобула спочатку в Братиславській консерваторії, а потім продовжила в Академії виконавських мистецтв у Братиславі. Під час навчання співала у фольклорному ансамблі, кілька разів виходила на сцену Словацького національного театру.

У 1968 Груберова дебютувала в Братиславі в ролі Розіни в «Севільському цирульнику». Після перемоги на конкурсі вокалістів у Тулузі була запрошена на роль солістки в оперну трупу в Банська-Бистриця, де виступала з 1968 по 1970. У 1969 викладач вокалу Марія Медвецька таємно влаштувала для Груберової прослуховування у Віденській державній опері, куди Едіта була відразу ж запрошена. Після успіху у Віденській опері в ролі Цариці ночі Груберова вирішила емігрувати на захід.

У наступні роки співала важливі партії у Віденській опері й найбільших оперних театрах світу. Критика і шанувальники називають Груберову «королевою колоратури». Виступила в Глайндборні в 1973 і в Метрополітен-опера в 1977 в ролі Цариці ночі, в 1977 на Зальцбурзькому фестивалі під керуванням Герберта фон Караяна в ролі Тібо в «Доні Карлосі». У 1981 разом з Лучано Паваротті знялася у фільмі Жана-П'єра Поннель «Ріголетто». У ролі Джульєти («Капулетті і Монтеккі» Вінченцо Белліні) дебютувала в Ковент-Гардені в 1984. Інші найважливіші ролі Груберової — Зербінета («Аріадна на Наксосі»), Джильда («Ріголетто»), Віолетта («Травіата»), Лючія («Лючія ді Ламмермур»), Констанца («Викрадення із сералю»), Манон («Манон») і Оскар («Бал-маскарад»); вона співала Донну Анну («Дон Жуан») в «Ла Скала» в 1987, Марію в «Дочку полку» в 1987, Семіраміду в 1992 в Цюриху, королеву Єлизавету в «Роберто Девере» у Відні в 1990. У 2003 додала до свого репертуару Норму і виступала в цій партії в Мюнхені в 2008-2009.

Едіта Груберова зробила багато аудіо- і відеозаписів. В її відеографії — повнометражні записи трилогії Доніцетті про Тюдорів і інші опери бельканто (переважно під лейблом Nightingale Classics). Багато фільмів і телевізійних записів вистав за участю Груберової вийшли на DVD, в тому числі «Норма», «Травіата», «Манон», «Беатріче ді Тенда», «Лукреція Борджіа» і «Лінда ді Шамуні».

Примітки

ред.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119339013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Edita Gruberová (1946-2021) — 2021.
  5. Чеська національна авторитетна база даних
  6. а б Zemřela pěvkyně Edita Gruberová

Джерела

ред.