Едуардас Розенталіс

литовський шахіст

Едуардас Розенталіс (лит. Eduardas Rozentalis; нар. 27 травня 1963, Вільнюс) – литовський шахіст і шаховий тренер (Тренер ФІДЕ від 2014 року), гросмейстер від 1991 року.

Едуардас Розенталіс
Оригінал імені лит. Eduardas Rozentalis
Країна Литва Литва
Народження 27 травня 1963(1963-05-27) (60 років)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Титул Міжнародний майстер (1987), Гросмейстер (1991)
Рейтинг ФІДЕ 2518 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2650 (січень 1997)

Шахова кар'єра ред.

Наприкінці 1980-х років належав до когорти провідних радянських юніорів, тричі (1984, 1985, 1987) перемігши на турнірах молодих майстрів. 1990 року переміг на своєму першому міжнародному турнірі в Женеві. У наступних роках здобув низку турнірних успіхів, зокрема: 1997 року поділив 1-ше місце в Гастінгсі і Беер-Шеві, у 2000 і 2003 переміг у Монреалі (першого разу разом із Сергієм Смагіним), у 2002 році виборов титул чемпіона Литви і переміг у Каппель-ла-Гранд, 2003 року знову переміг у Каппель-ла-Гранд (разом із, зокрема, Євгеном Мірошниченком і Володимиром Бурмакіним), а також у Геусдалі, у 2004 році поділив 1-ше місце на турнірах open у Гамбурзі і Генуї, а також вигравав у Аугсбурзі, 2005 року поділив 1-ше місце в Кавалі та Стокгольмі (турнір Кубок Рілтона 2005/06 років), у 2006 році знову переміг у Геусдалі, тоді як у 2007 році поділив 2-ге місце в Трізені (позаду Олександра Бабуріна, разом з Іваном Фараго) і в Геусдалі (позаду Магнуса Карлсена, разом з Михайлом Красенковим і Лайошом Портішом). 2008 року переміг в Аугсбурзі, а також поділив 1-ше місце в Бад-Верісгофені (разом з Генріком Теске, Владиславом Боровиковим, Володимиром Бурмакіним, Юрієм Дроздовським і Владіміром Георгієвим), Монреалі (разом з Олександром Моїсеєнком, Матьє Корнеттом і Віктором Міхалевським) і Салоніках (разом з Тамазом Гелашвілі). 2009 року посів 2-ге місце (позаду Радослава Войташека) на меморіалі Мечислава Найдорфа, який відбувся у Варшаві. 2013 року переміг на відкритому чемпіонаті Норвегії, який відбувся у Фагернесі[1].

Двічі взяв участь у чемпіонатах світу ФІДЕ, які відбулись за олімпійською системою: 1997 року в Гронінгені пробилися в 2-й раунд (у якому програв Сергієві Тівякову)[2], а 1999 року вибув у 1-му раунді, поступившись Левонові Ароняну[3].

Починаючи з відновлення незалежності Литви в 1991 році є основним гравцем збірної країни. Неодноразово представляв Литву на командних змаганнях, зокрема: дев'ять разів на шахових олімпіадах (1992, 1994, 1996, 1998, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010)[4] і п'ять разів на командних чемпіонатах Європи (1992, 1997, 1999, 2005, 2007)[5].

Починаючи з 1996 року грає за клуб KSz Polonia Warszawa, у складі якого чотири рази виграв медалі клубного Кубка Європи: 3 срібні (1997, 1999, 2001) і бронзову (2002). Неодноразово здобував медалі клубного чемпіонату Польщі, зокрема 9 разів золоті (1996, 1999, 2000, 2001, 2002, 2006, 2007 – у складі клубу Hetman Katowice, 2009, 2011).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1997 року, досягнувши 2650 очок ділив тоді 19-20-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 1-ше місце серед литовських шахістів[6].

Вибрані публікації ред.

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[7]

Примітки ред.

  1. Open Norwegian Championship in Fagernes 2013. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 22 квітня 2018. 
  2. 1997 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 22 квітня 2018. 
  3. 1999 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 22 квітня 2018. 
  4. OlimpBase. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 квітня 2018. 
  5. OlimpBase. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018. 
  6. FIDE rating history :: Rosentalis, Eduard. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2018. 
  7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела ред.

Посилання ред.