Едесій Каппадокійський
Едесій Каппадокійський (грец. Αἴδεσιος Καππᾰδόκης, помер — 355) — античний філософ-неоплатонік, теург, учень Ямвліха, вчитель Юліана Відступника, засновник Пергамської школи неоплатонізму.
Едесій Каппадокійський | |
---|---|
Народився | не раніше 280 і не пізніше 290 Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина |
Помер | не раніше 352 і не пізніше 355 |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | філософ |
Галузь | філософія |
Вчителі | Ямвліх[1] |
Відомі учні | Chrysanthiusd, Eusebius of Myndusd, Eustathius of Cappadociad і Maximus of Ephesusd |
Знання мов | давньогрецька |
Життєпис
ред.Про Едесія ми маємо відомості з трактату Євнапія «Життєписи філософів і мудреців». Він походив з Каппадокії, з багатої родини. Був направлений батьком у Грецію та Сирію з комерційними цілями, але повернувся звідти філософом-ентузіастом. (Євнапій повідомляє про відвідини Едесієм в Сирії Ямвліха, який справив на нього величезне враження і вселив у нього філософське натхнення. Коли Едесій повернувся додому, батько хотів вигнати його зі свого будинку і запитав, що дала йому його філософія, Едесій відповів, що вона змушує його поважати батька навіть тоді, коли той виганяє його з дому[2]. Після смерті Ямвліха переселився в Пергам, де очолив філософську школу.
Пергамська школа під керівництвом Едесія приділяла увагу переважно теургії і міфології. Джерелом авторитету тут є вже не текст попередника, але таємне знання про нього. Так, Едесій був одним з небагатьох, хто розмовляв особисто з Ямвліхом і зберігав зміст цих бесід у таємниці. Цікаве пояснення, яке Євнапій дає такий скритності: "сам Едесій приховав це, бо часи були не ті (бо правив Костянтин, який знищував найвідоміші з храмів і будував будівлі для християн), почасти ж, напевно, й тому, що учні Ямвліха були схильні зберігати повне мовчання про те, що стосувалося містеріального, і мали властиву для ієрофантів стриманість у словах".
Крім Юліана Відступника учнями Едесія були Максим Ефеський, Хрисанф з Сард, Пріск з Епіра, Євсевій з Мінда.
Примітки
ред.- ↑ Dictionnaire des philosophes antiques III // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 2000. — P. 828.
- ↑ А. Ф. Лосев. История античной эстетики. Последние века. Часть третья. Пергамский неоплатонизм. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
Посилання
ред.- А. Ф. Лосев. История античной эстетики. Последние века. Часть третья. Пергамский неоплатонизм. [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Евнапий. Жизни философов и софистов. [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |