Вальдемар Едгар Базель (нім. Waldemar Edgar Basel; 1 листопада 1930(19301101) — 7 вересня 1977) — німецький боксер, що виступав за збірну команду ФРН. Чемпіон Європи з боксу (1955), срібний призер Олімпійських ігор (1952).

Едгар Базель
Загальна інформація
Повне ім'яВальдемар Едгар Базель
ГромадянствоВеймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
 ФРН
Народився1 листопада 1930(1930-11-01)
Мангайм, Баденська республіка, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Помер7 вересня 1977(1977-09-07) (46 років)
Мангайм, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Вагова категоріянайлегша вага
Професіональна кар'єра
Перший бій02.06.1957
Останній бій24.11.1961
Боїв41
Перемог22
Перемог нокаутом3
Поразок15
Нічиїх4
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Срібло 1952 Гельсінкі до 51 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1955 Західний Берлін до 51 кг

Біографія

ред.

Народився 1 листопада 1930(19301101) року в місті Мангаймі, Баден-Вюртемберг.

П'ятиразовий чемпіон ФРН у найлегшій вазі (1951—1952, 1954—1956). Чемпіон Європи з боксу 1955 року у найлегшій вазі.

На літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі (Фінляндія) почергово переміг Генрика Кукера (Польща), Торбйорна Клаусена (Норвегія), Анатолія Булакова (СРСР). У фінальному двобої поступився американцеві Натану Бруксу.

На літніх Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні (Австралія) у першому ж раунді поступився Володимиру Стольнікову (СРСР).

По закінченні Олімпійських ігор перейшов до професійного боксу. Дебютував 2 червня 1957 року з перемоги над Мохамедом Баджі. Всього на професійному ринзі провів 41 поєдинок.

Помер 7 вересня 1977 року в рідному місті Мангаймі.

Посилання

ред.


  1. а б Olympedia — 2006.