Ева Секей

угорська плавчиня

Ева Секей (угор. Éva Székely; (3 квітня 1927(1927-04-03), Будапешт, Королівство Угорщина — 29 лютого 2020(2020-02-29)[1], Будапешт, Угорщина)) — угорська плавчиха, чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1952 року на дистанції 200 м брасом, срібний призер літніх Олімпійських ігор 1956 року[2][3].

Ева Секей
Ева Секей
угор. Éva Székely
Éva Székely 1956.jpg
Загальна інформація
Громадянство Угорщина Угорщина
Народження 3 квітня 1927(1927-04-03)
Будапешт, Королівство Угорщина
Смерть 29 лютого 2020(2020-02-29) (92 роки)
Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Діти Andrea Gyarmatid
Спорт
Вид спорту спортивне плавання
Дисципліна Плавання
Нац. збірна Угорщина Угорщина
Завершення виступів так
Участь і здобутки
CMNS: Ева Секей у Вікісховищі
Нагороди
Плавання
Олімпійські ігри
Золото 200 м брасом
Срібло 200 м брасом

БіографіяРедагувати

Ева Секей народилася в 1927 році в Будапешті[2][4]. Вона почала займатися плаванням у 1936 році[5]. Виступала за спортивне товариство «Локомотив». У 1941 році її виключили з команди через те, що вона була єврейкою. У 1944 році в Угорщині почався Голокост. За її спогадами, батько зміг врятувати її, лише сказавши нацистам, що вона чемпіонка з плавання. Її відправили в трудовий батальйон, проте вона змогла втекти, застрибнувши до проїжджаючого повз трамвая. Після цього вона з родиною в числі 43 осіб переховувалася в двокімнатній квартирі.

Секей підтримувала фізичну форму, 100 разів на день піднімаючись і спускаючись сходами на 5-й поверх[6]. Із 43 чоловік лише 10 залишилися живими.

Спортивна кар'єраРедагувати

Секей брала участь у літніх Олімпійських іграх 1948 року[2][4]. У 1952 році на літніх Олімпійських іграх в Гельсінкі вона перемогла на дистанції 200 метрів брасом[3]. На літніх Олімпійських іграх 1956 року зайняла друге місце. За свою кар'єру вона встановила 10 світових рекордів, 101 рекорд Угорщини і завоювала 68 національних титулів. У 1957 році сім'я переїхала до США, однак повернулася до Будапешта наступного року[6].

Після завершення спортивної кар'єри Секей стала фармацевтом і тренером. Серед її учнів була і її дочка. У 1976 році вона була включена до Залу Слави світового плавання[3]. Також була включена до Міжнародного єврейського спортивного залу слави[6]. У 2004 році її назвали одним з найвидатніших спортсменів в історії країни. Вона опублікувала три автобіографії. Ева Секей померла в 2020 році в Будапешті на 93-му році життя[4][5].

Особисте життяРедагувати

Секей вийшла заміж за ватерполіста Деже Дьярматі, згодом триразового олімпійського чемпіона. Їх дочка Андреа Дьярматі (нар.. 1954) також стала плавчихою і двічі призером літніх Олімпійських ігор 1976 року.

БібліографіяРедагувати

  • Sírni csak a győztesnek szabad!, 1981
  • Jöttem, láttam… Vesztettem?, 1986
  • Megúsztam, 1989

ПриміткиРедагувати

  1. Gyász: elhunyt Székely Éva, a Nemzet Sportolója (Hungarian) // Nemzeti Sport OnlineMediaworks Hungary Zrt., 2020. — ISSN 1418-1630
  2. а б в Éva Székely (en). SportsReference. 
  3. а б в EVA SZEKELY (HUN) (en). International Swimming Hall of Fame. 
  4. а б в Марьяновская М. (11.03.2020). Пережившая Холокост олимпийская чемпионка скончалась в возрасте 92 лет (ru). Stmegi. 
  5. а б Bull, Andy (3 March 2020). Holocaust survivor to Olympic gold: the remarkable life of Eva Szekely. The Guardian. Процитовано 4 March 2020. 
  6. а б в Jacov Sobovitz. Eva Szekely (en). Jewish Women's Archive. Процитовано 2020-03-09.