Ебергард фон Гофакер

Ебергард Альфред Конрад Карл Гофакер, з 25 лютого 1908 року — фон Гофакер (нім. Eberhard Alfred Konrad Karl von Hofacker; 25 червня 1861, Геммінген — 29 лютого 1928, Тюбінген) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Імперської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Ебергард фон Гофакер
нім. Eberhard Alfred Konrad Karl von Hofacker
Eberhard von Hofacker.jpg
Ім'я при народженні нім. Eberhard Alfred Konrad Karl Hofacker
Народився 25 червня 1861(1861-06-25)[1]
Геммінген[1]
Помер 19 січня 1928(1928-01-19)[1] (66 років)
Тюбінген, Німеччина
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німецький райх
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Прусська військова академія (11 вересня 1894)
Учасник Перша світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Діти Цезар фон Гофакер
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла 2-го ступеня PRU Order of Crown ribbon.svg
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Філіппа Великодушного
Орден дому Ліппе
Орден Грифа
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг)
Орден Корони (Вюртемберг)
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Корони Італії
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони

БіографіяРедагувати

В 1879 році вступив в Прусську армію. В 1894-98 роках — ад'ютант 26-ї піхотної дивізії. З 1899 року — офіцер Генерального штабу. З 1901 року служив спочатку в 21-й стрілецькій дивізії, а потім у 26-й стрілецькій дивізії. В липні 1910 року очолив штаб 18-го корпусу у Франкфурті-на-Майні. З жовтня 1912 року — командир 45-ї кавалерійської бригади, дислокованої в Саарлуї.

На початку Першої світової війни 45-а кавалерійська бригада входила до складу 5-ї армії під командуванням кронпринца Вільгельма, однак Гофакер захворів незабаром після початку війни і після одужання служив у Генеральному штабі. У листопаді 1914 року очолив 11-у бригаду, а в лютому 1915 року — 4-у дивізію Ландверу.

У грудні 1915 року Гофакер очолив 5-у кавалерійську дивізію, яка брала участь у зупинці наступу Брусилова. З серпня 1916 року — командир 82-ї, з грудня 1916 року — 22-ї резервної дивізії, з січня 1917 року — 26-ї піхотної дивізії, з якою брав участь у битві при Аррасі.

В кінці вересня 1917 року 26-та піхотна дивізія була перекинута в Італію, де приєдналася до 51-го корпусу новоутвореної 14-ї армії і взяла участь у битві під Кобаридом та прориві італійського фронту. Через тиждень після початку наступу Гофакер очолив корпус, оскільки колишній командир Альберт фон Беррер був убитий під час несподіваної атаки італійців поблизу Удіне.

Після закінчення наступу в Кобариді, який закінчився великою австро-німецькою перемогою та виведенням італійських військ, корпус Гофакера був перекинутий на Західний фронт у складі 2-ї армії під командуванням Георга фон дер Марвіца. Корпус взяв участь в операції «Міхаель», в якій німецьким військам не вдалося прорвати фронт. Після провалу німецького наступу союзники перейшли в наступ і 8 серпня 1918 року поблизу Ам'єна вони завдали серйозної поразки 2-й армії та корпусу Гофакера, який був майже повністю знищений. Після цього Гофакер був переданий Генеральному штабу і не отримав жодного нового призначення.

Після війни Гофакер служив у військовому міністерстві Вюртемберга, а в травні 1919 року остаточно вийшов у відставку.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.101
  • Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkriege. 2. erweiterte Auflage, Chr. Belser AG, Stuttgart 1928, S. 115
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 71. vom 18. November 1915. S. 645.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 21. vom 10. Mai 1917. S. 150.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 51. vom 23. November 1917. S. 392.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 56. vom 31. Dezember 1917. S. 442.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 6. vom 25. Februar 1908. S. 20.

ПосиланняРедагувати