Ебергард Альфред Конрад Карл Гофакер, з 25 лютого 1908 року — фон Гофакер (нім. Eberhard Alfred Konrad Karl von Hofacker; 25 червня 1861, Геммінген — 29 лютого 1928, Тюбінген) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Імперської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Ебергард фон Гофакер
нім. Eberhard Alfred Konrad Karl von Hofacker
Ім'я при народженнінім. Eberhard Alfred Konrad Karl Hofacker
Народився25 червня 1861(1861-06-25)[1]
Геммінген[1]
Помер19 січня 1928(1928-01-19)[1] (66 років)
Тюбінген, Німеччина
Країна Німецький Райх
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materПрусська військова академія (11 вересня 1894)
УчасникПерша світова війна
Військове званняГенерал-лейтенант
БатькоCäsar von Hofackerd[2]
МатиAnna, Freiin Varnbüler von Hemmingend[2]
ДітиЦезар фон Гофакер
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Філіппа Великодушного
Орден Філіппа Великодушного
Орден дому Ліппе
Орден дому Ліппе
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг)
Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг)
Командорський хрест із зіркою ордена Корони (Вюртемберг)
Командорський хрест із зіркою ордена Корони (Вюртемберг)
Командорський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Командорський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони

Біографія

ред.

У 1879 році вступив до Прусської армії. У 1894-98 роках — ад'ютант 26-ї піхотної дивізії. З 1899 року — офіцер Генерального штабу. З 1901 року служив спочатку у 21-й стрілецькій дивізії, а потім у 26-й стрілецькій дивізії. У липні 1910 року очолив штаб 18-го корпусу у Франкфурті-на-Майні. З жовтня 1912 року — командир 45-ї кавалерійської бригади, дислокованої в Саарлуї.

На початку Першої світової війни 45-а кавалерійська бригада входила до складу 5-ї армії під командуванням кронпринца Вільгельма, однак Гофакер захворів незабаром після початку війни і після одужання служив у Генеральному штабі. У листопаді 1914 року очолив 11-у бригаду, а в лютому 1915 року — 4-у дивізію Ландверу.

У грудні 1915 року Гофакер очолив 5-у кавалерійську дивізію, яка брала участь у зупинці наступу Брусилова. З серпня 1916 року — командир 82-ї, з грудня 1916 року — 22-ї резервної дивізії, з січня 1917 року — 26-ї піхотної дивізії, з якою брав участь у битві при Аррасі.

У кінці вересня 1917 року 26-та піхотна дивізія була перекинута в Італію, де приєдналася до 51-го корпусу новоутвореної 14-ї армії і взяла участь у битві під Кобаридом та прориві італійського фронту. Через тиждень після початку наступу Гофакер очолив корпус, оскільки колишній командир Альберт фон Беррер був убитий під час несподіваної атаки італійців поблизу Удіне.

Після наступу в Кобариді, який закінчився великою австро-німецькою перемогою та виведенням італійських військ, корпус Гофакера був перекинутий на Західний фронт у складі 2-ї армії під командуванням Георга фон дер Марвіца. Корпус узяв участь в операції «Міхаель», у якій німецьким військам не вдалося прорвати фронт. Після провалу німецького наступу союзники перейшли в наступ і 8 серпня 1918 року поблизу Ам'єна вони завдали серйозної поразки 2-й армії та корпусу Гофакера, який був майже повністю знищений. Після цього Гофакер був переданий Генеральному штабу і не отримав жодного нового призначення.

Після війни Гофакер служив у військовому міністерстві Вюртемберга, а в травні 1919 року остаточно вийшов у відставку.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.101
  • Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkriege. 2. erweiterte Auflage, Chr. Belser AG, Stuttgart 1928, S. 115
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 71. vom 18. November 1915. S. 645.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 21. vom 10. Mai 1917. S. 150.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 51. vom 23. November 1917. S. 392.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 56. vom 31. Dezember 1917. S. 442.
  • Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Wochenblatt. Nr. 6. vom 25. Februar 1908. S. 20.

Посилання

ред.