Дід Гая (Гаюн) (біл. Гаёвы Дзед) — персонаж білоруської міфології, головний та найстаріший з лісових духів — цар, власник та покровитель гаїв і лісів. Він завжди їх охороняє — доглядає за деревами, тваринами і птахами, а ті підкоряються йому. Зазвичай ніколи не шкодить людям, навіть тим, що намагаються нашкодити лісові, а лише лякає їх, але часом трапляються й нещасні випадки.

Дід Гая
біл. Гаёвы Дзед
МіфологіяБілоруська міфологія
Місцевістьліс
Заняттязахист лісу та його жителів
ПоходженняБілорусь Білорусь
Частина відбілоруська міфологія

Опис

ред.

Гаюн це лісовий дух, що живе у лісах і їх охороняє. Він цар, власник та покровитель цих місць, а всі звірі, що населяють ці місця, підкоряються йому. Найчастіше постає у вигляді товстого старичка невеликого зросту, повністю покритого щільним волосяним покривом, замість волосся і бороди у нього лише товстий старий мох, але при цьому — володіє великою силою. Він більш схожий на ведмедя з головою людини — тільки ходить він прямо. Гаюн завжди носить із собою невеличку палицю, яка дуже допомагає йому в охороні — доглядає за деревами, тваринами і птахами, а до деяких місць він ставиться з особливою ніжністю, уважно стежачи, щоб ніхто не порушив їхні красу і спокій. Тих людей, хто насмілюється нашкодити лісу, Гаюн лише дуже сильно лякає, але ніколи не шкодить їм, проте трапляються й нещасні випадки, коли він не встигає налякати зловмисника, або коли йому все ж вдається завдати шкоди лісу — Гаюн у гніві упускає на нього дерево. Після зустрічі з ним — мало хто повертається на те місце ще раз.

У Гаюна також є внучки — Гаївки, через яких він, в тому числі, й зветься Дідом Гаю.

Раніше дерева на будівництво будинку не готували без дозволу Гаюна. Вважалося, що якщо не спитати його дозволу й усе одно побудувати будинок — ти накличеш на нього біду, і довго він точно не простоїть, а якщо Гаюн все ж погодитися — будинок простоїть довгі роки. Щоб отримати дозвіл Гаюна, треба було віднести йому гостинець. Якщо наступного ранку знайти гостинець не вдалося — значить, місце вибрано правильно. А якщо він так і залишився лежати, то потрібно було шукати інше місце і спробувати знову.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Земна дорога в теплі краї: Білоруські народні прикмети та повір'я // В. Василевич // Мінськ, Білорусь // 2010 р.
  • Чарівний світ: з білоруських міфів, переказів і казок // Г. П. Пашков, В. П. Славук // Мінськ, Білорусь // 2008 р.
  • Міфологічні уявлення білорусів // В. С. Новак // Мінськ, Білорусь // 2010 р.
  • Беларуская міфалогія. Энцыклапедычны слоўнік // С. Санько, І. Клімковіч // Мінськ, Білорусь // 2004 р.

Посилання

ред.