Дідик Надія Ярославівна
Дідик Надія Ярославівна (англ. Nadiya Didyk, рос. Надия Дидык) (1954, м. Стрий, Львівської області) — українська художниця-живописець, завідувач відділення дизайну, викладач-методист в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі, з 2003 року — членкиня Національної спілки художників України[1], автор альбому-посібника «Основи композиції». Заслужений художник України (2021)[2].
| Надія Дідик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 24 січня 1954 (70 років) м.Стрий, Львівська область | |||
| Країна |  Україна | |||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | вихователька | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Творчість
ред.Надія Дідик — український живописець, працює в стилі декоративного пост-імпресіонізму, колорист, теоретик основ композиції.
Біографія
ред.Навчалася в середній школі № 10[3] м. Стрий, здобула професійну освіту у Львівській академії мистецтв (1970—1975) на кафедрі «Моделювання костюму»[4] (викладачі з фаху: Антон Монастирський, Володимир Черкасов, Володимир Овсійчук, Світлана Заблоцька).
Великий художньо-естетичний вплив на формування творчої особистості мали: мама Боднар (Дикий) Ірина Іванівна (майстер народної творчості, вишивальниця) та рідний брат Ігор Боднар (український графік, представник генерації художників-шістдесятників, поет, професор Львівської національної академії мистецтв). З 1974 року заміжня, чоловік — Іван Дідик (живописець, графік, педагог).
Діти також продовжують мистецьку сімейну традицію — Іванка Войтович (живописець), Наталія Мирончук — живописець, викладач в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі[5].
Паралельно з мистецькою, важливою і відданою є викладацька діяльність в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі та в Закарпатському художньому інституті. Розробила програму навчання з основ композиції.
Роботи
ред.Живопис:
- «Свято летючого змія»
- «Вулиця Ракоці» (2003)
- «Скляний стіл»
- «Водяні лілії»
- «За кулісами»
- «Гірський ландшафт»
- «Ранковий натюрморт»
- «Вечоріє» (2005)
- «Вечір на озері»
- «Дегустація»
- «Соняшники»
- «Натюрморт з білою філіжанкою»
- «Надія Дідик. Живопис»
- «Натюрморт з фруктами»
- «Місячна ніч»
- «Ужгородський мотив»
- «Рожевий натюрморт»
- «Натюрморт із дзвіночками» (1995)
- «Шторм» (1996)
- «Після дощу» (1996)
- «Старе місто — „Токай“» (1999)
- «Натюрморт із кульбабами» (2001)
- «Добрий вечір, або Пані у жовтому» (2001)
- «Регата» (2001)
- «Натюрморт з апельсином» (2001)
- «Натюрморт із динькою» (2001)
- «Гірський пейзаж» (2001)
- «Оголена» (2002)
- «Відпочинок» (2002)
- «Весняні мелодії» (2002)
- «Сонячний натюрморт» (2003)
- «Скляний столик» (2004)
- «Натюрморт із синьою вазою» (2004)
- «Ранковий натюрморт» (2004) та інші.[6][7]
Графіка:
- «Той, хто розіп'ятий за нас» (1999)
- Диптих «Міленіум» (2000)
- «Ілона Зріні» (2001)
- «Ференц Ракоці» (2002)
- «Золота клітка» (2002)
- «Лайош Кошут» (2003)
- «Композиційні розваги» (2004)
- «Пташине царство» (2005).[8]
Література
ред.Шумилович Б. Мистецька творчість Івана та Надії Дідиків // ОМ. 2007. № 1.
Козоріз І. Виставка, присвячена мамі // Фест. Ужгород, 2004, 31 січ.
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Каталог членів Спілки художників України. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №24/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ школа № 10 Стрий. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- ↑ Кафедра моделювання костюму. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- ↑ Коледж мистецтв ім. А. Ерделі. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- ↑ Живопис Надії Дідик - Художня галерея KarpatArt.com. karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Дідик Надія Ярославівна - Художня галерея KarpatArt.com. karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Дідик Надія Ярославівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття про українського художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |