Вікіпедія

Дивов Олег Ігорьович

(Перенаправлено з Дівов Олег Ігоревич)

Олег Ігорьович Дивов (по батькові — Скляренко, 3 жовтня 1968(19681003), Москва, СРСР) — російський письменник-фантаст, член Союзу письменників Росії, Спілки літераторів Росії і Ради з фантастики і пригодницькій літературі при Спілці письменників Росії.

Дивов Олег Ігорьович
Народився3 жовтня 1968(1968-10-03)[1][2] (56 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьписьменник, розумовий гравець
Сфера роботинауково-фантастична літератураd[3] і літературна діяльністьd[3]
Мова творівросійська
Роки активності1997 — тепер. час
Жанрфантастика
Сайт: divov.lib.ru/index.html
CMNS: Дивов Олег Ігорьович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дивов.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скляренко.

Походження

ред.

О.Дивов народився в родині потомствених художників-реставраторів Третьяковської галереї. З 14 років він публікується, як журналіст, а з 1990 року — копірайтер (реклама всіх видів, концепти, кампанії «під ключ»).

Служив у 1987—1989 роках у Радянській армії у військовій частині самохідної артилерії великої потужності, що розташовувалась в Білій Церкві. Освоїв самохідний міномет «Тюльпан» калібру 240 мм та отримав звання сержанта.

Навчання

ред.

У 1991 році О.Дивов за академічні заборгованості (16 незданих іспитів і заліків) та невідвідування занять, відрахований з 3 курсу факультету журналістики МДУ (міжнародне відділення, телебачення). У 1992—1994 рр. він брав участь у зйомках інтелектуальних телеігор «Брейн-ринг» і «Своя гра». Спогади про цей період життя згодом склали частину матеріалу в романі «Молоді і сильні виживуть» («Закон фронтіра»)). Влітку 1995 року в п'ятий раз звільнився за власним бажанням і з тих пір ніде офіційно не працює.

Творчість

ред.

Перший великий художній текст (фантастичний трилер «Майстер собак») опублікував у 1997 році.

О.Дивов входить до редколегії журналу «Если» і журі Меморіальної премії Кіра Буличова. Він член Союзу письменників Росії, Спілки літераторів Росії і Ради з фантастики і пригодницької літератури при СП Росії.

Спільно з колишньою дружиною, письменницею Світланою Прокопчик, вів Живий журнал (ЖЖ)   beauty_n_beast beauty_n_beast, але 3 грудня 2008 року цей журнал був перейменований на ЖЖ   divov divov [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.], а Світлана Прокопчик завела окремий журнал   zhivu_ya_tut zhivu_ya_tut. У журналі О.Дивов іноді публікує уривки з майбутніх творів. Зокрема, оповідання «У Біллі є чортівня» частково побачило світ саме в ЖЖ, а «Зброя Відплати» практично повністю складається з постів у згаданому журналі.

Бібліографія

ред.
  • Цикл Слід зомбі
    • 1997 — Майстер собак. роман
    • 1997 — Сталеве Серце. роман
    • 1997 — Брати по розуму. роман
  • 1997 — Молоді і сильні виживуть (виходив під видавничою назвою Закон фронтіра). роман
  • 1998 — Кращий екіпаж Сонячної. роман
  • 1999 — Вибракування. роман[4]
  • 1999 — Коло пошани (оповідання, журнальна версія повісті Тлумачення сновидінь)
  • Тлумачення сновидінь. повість. 2000
  • Шкідлива професія. розповідь. 2000
  • Зрадник. оповідання. 2000
  • Як я був екстрасенсом. ессе. 2000
  • Світ без героїв. оповідання. 2000
  • Саботажник. повість. 2000
  • Мишки-кішки. оповідання. 2001
  • Біла книга Алекса. розповідь. 2001
  • К-10. оповідання. 2002
  • Закон брухту для замкнутого ланцюга. оповідання. 2002
  • Параноїк Никанор.
  • Наш гештальт в тумані світить. оповідання. 2002
  • Епоха великих спокус. оповідання. 2003
  • Особиста справа кожного (інша назва Коли почнеться муйня). оповідання. 2003
  • Дотягнути до точки зустрічі. оповідання. 2003
  • Нічний смотрящий. роман, 2004
  • Інші дії. повість, 2004
  • Єнот допригався. оповідання, 2004
  • Лицар і розбійник. оповідання, 2005
  • У Біллі є чортівня (інша назва У Біллі є штуковина). повість, 2005
  • Музика російської Америки. оповідання, 2005
  • Хоробрий. роман, 2006
  • Ми йдемо на Кюрасао. оповідання, 2006
  • Зброя Відплати. (Спогади про армію), 2007
  • Стрілянина по тарілках. (авторський збірник). 2009
  • Сімбіонти. (роман). 2010
  • Не притулятися. (спільно з   metroelf — блог у LiveJournal, який веде Максим Рубльов. metroelf [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]<span
  • Вундервафля. оповідання, 2011
  • Консультант з дурним запитанням. роман, 2012
  • Об'єкти в дзеркалі заднього виду. роман, 2013
  • Цикл Професія: Інквізитор
    • Леді не рухається. роман, 2013
    • Леді не рухається-2. роман, 2013
    • Дама з собачкою. роман, 2014
    • Справжні індіанці. роман. 2014
    • Великий дракон. роман. 2015
    • Новий світ. роман, 2015
    • Війна світів. роман, 2016

Нагороди

ред.

О.Дивов — один з найбільш «титулованих» авторів російської фантастики, загальне число його нагород — близько тридцяти. Єдиний роман О.Дивова, ніколи не входив ні в які номінації — «Кращий екіпаж Сонячної», за версією самого автора — «тому що там дуже багато лаються матом».

Премія Рік присудження Номінація Твір
Зоряний міст 2000 Кращий роман. 3 місце Вибракування
Філігрань 2001 Велика Філігрань Тлумачення сновидінь
Зоряний Міст 2001 Кращий роман. 2 місце («Срібний Кадуцей») Тлумачення сновидінь
Мандрівник 2002 Велика форма Саботажник
РосКон 2002 Повість, оповідання. 3 місце («Бронзовий РОСКОН») Зрадник
Сигма-Ф 2002 Середня форма, повісті Зрадник
Біляївська премія 2003 Спеціальна премія Журі
Сигма-Ф 2003 Мала форма, оповідання та цикли оповідань Параноїк Никанор
Интерпресскон 2003 Мала форма (розповідь) Параноїк Никанор
Интерпресскон 2003 Середня форма (повість) Закон брухту для замкнутої ланцюга
Філігрань 2003 Мала Філігрань (розповідь) Параноїк Никанор
РосКон 2003 Повість, оповідання. 1 місце («Золотий РОСКОН») Закон брухту для замкнутої ланцюга
РосКон 2004 Повість, оповідання. 1 місце («Золотий РОСКОН») К-10
Філігрань 2004 Мала Філігрань (повість) Епоха великих спокус
Зоряний Міст 2004 Кращий роман. 1 місце («Золотий Кадуцей») Нічний смотрящий
РосКон 2005 Повість, оповідання. 2 місце («Срібний РОСКОН») Єнот допрыгался
РосКон 2005 Роман. 1 місце («Золотий РОСКОН») Нічний смотрящий
РосКон 2006 Повість, оповідання. 1 місце («Золотий РОСКОН») У Біллі є хріновина
Сигма-Ф 2006 Меморіальна премія ім. Кіра Буличова У Біллі є хріновина
РосКон 2006 Фантастиковедение. 3 місце («Бронзовий РОСКОН») Відкритим текстом
Интерпресскон 2006 Середня форма (повість) У Біллі є хріновина
Сигма-Ф 2006 Середня форма, повісті У Біллі є чортівня (2005)
Портал 2007 Середня форма Хоробрий (2006)
Філігрань 2008 Мала Філігрань (розповідь) Стояння на річці Москві
Зоряний міст 2011 Кращий роман. 1 місце («Золотий Кадуцей») Симбионты

Санкції

ред.

Олег Дивов публічно підтримав військове вторгнення Росії в Україну у заявах.[5][6][7]

15 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[8][9]

Примітки

ред.
  1. ↑ svoya-igra.org — 2012.
  2. ↑ http://web.archive.org/web/20030615115909/http://writer.fio.ru/news.php?n=18311&c=1554
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ дія відбувається в 2099 році; Олег Дивов «Выбраковка» [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Лаборатория Фантастики», критика [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]; вид. М, ЭКСМО, 1999
  5. ↑ ВОЙНА ЭТО МИР? Олег Дивов. fishki.net (рос.). 26 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2023.
  6. ↑ Олег Дивов о начале СВО - Виктор Анисимов — КОНТ. cont.ws. Процитовано 15 березня 2023.
  7. ↑ «Пусть не стыдятся, они уже не русские»: звёзды российской фантастики — о коллегах, осудивших спецоперацию. RT на русском (рос.). Процитовано 15 березня 2023.
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  9. ↑ ДІВОВ Олег Ігорьович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 15 березня 2023.

Література

ред.
  • Василий Владимирский Между собакой и кошкой (рус.) // Мир фантастики : журнал. — Москва: ТехноМир, 2004. — Вып. 1. — С. 12.
  • Василий Владимирский Новый мир (рус.) // Мир фантастики : журнал. — Москва: ТехноМир, 2016. — Вып. 1. — С. 27.
  • Дмитрий Володихин Консультант по дурацким вопросам // Если : журнал. — Москва: Любимая книга, 2012. — № 10. — С. 256. — ISSN 0136-0140

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дивов_Олег_Ігорьович&oldid=43534791