В. Маковський. Дівич-вечір. 1883.

Дівич-вечір — передвесільна обрядова вечірка молодої; прощання з дівуванням; день перед весіллям, зазвичай вечір п'ятниці або суботи.

Проведення дівич-вечораРедагувати

На дівич-вечері виготовляли восковий вінок та букетики для інших весільних учасників. До весілля прикрашали також гільце квітами, стрічками. Коровай прикрашався калиною та гілочками, крім того пекли ще інші обрядові хліби: «борону», «лежинь», «барило», «шишки». У п'ятницю перед весіллям молода з дружками та молодий з боярами окремо йшли запрошувати на весілля. Всім кланялись по три рази в пояс і старша дружка тоді давала обрядовий хлібець — «шишку».

Зібравшись на дівич-вечорі дівчата-дружки вибирали світилку — меншу віком дівчинку, яка сідала на покуті і тримала на заквітчаній калиною козацькій шаблі, запалену трійчасту свічку.
Чекали на прибуття нареченого. Дружки співали журливих пісень, адже наречена прощалася з безтурботним дівочим життям (наприклад, пісню «Летять галочки у три рядочки...»[1]). Для молодої дівчата сплітають красивий вінок. Прибуває молодий. Він обдаровує наречену, викупляє її гільце. Дівчата-дружки співають:

Благослови, Боже, і отець, і мати
Своєму дитяті на посад сідати[2].

На дівич-вечір, окрім виготовляння гільця та вінків, у багатьох районах влаштовували посад — окремо в домі дівчини і хлопця. Спільний посад як подружжя відбувався згодом, а цей посад символізував, як весь дівич-вечір, прощання з холостим життям. Молодий і молода, кожен у себе вдома, сідали на кожух, під який було підкладено жито й гроші, батьки благословляли своє дитя на щасливий шлюб. Часто на дівич-вечорі влаштовували не тільки співи, а й танці, наречена могла востаннє стати в танок, у хоровод зі своїми подружками.
Після цього красивого ритуалу, прикрасивши наречених вінками, їх починали називати «князем» та «княгинею», вони збирали весільний поїзд і йшли запрошувати гостей на весілля.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Летять галочки у три рядочки... - Весільна пісня // Бібліотека української літератури
  2. Українське весілля: основні етапи та пісенний супровід // Українська література. Хрестоматія для учнів 9 класу загальноосвітніх шкіл. Упорядники: Надія Левчик, Ольга Камінчук. ТОВ «ЛДЛ», 2006 р., стор. 9 - 15.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати