Діана і Каллісто (живописний сюжет)

Діана і Каллісто — живописний сюжет, запозичений з творчості Овідія (Овідій «Метаморфози», розділ 2 «Кохання богів» (2:442-453)[1]), у свою чергу поет узяв його з античної міфології. Епізод, багато в чому завдяки Овідію, став джерелом натхнення для численних картин європейських художників і для творів в інших видах мистецтва.

Діана і Каллісто

Діана і Каллісто Джованні Баттіста Тьєполо (1720-1722)
CMNS: Діана і Каллісто у Вікісховищі

Сюжет

ред.

Купання богині Діани, яка в III столітті до н. е. була ототожнена з богинею Місяця, було у центрі численних композицій.

У прихованому від людей куточку природи богиня-мисливиця Діана влаштувала свою купальню. Місце купальні зберігалось у таємниці. Умовою для оточення богині, котре складали німфи, було непохитне зберігання цноти і відсутність стосунків з чоловіками, чим відзначалась і сама Діана, знаменита обітницею незайманості.

Діяна, оточена німфами, купалася. Одну з німф, Каллісто (що означає «Гарніша за всіх»), побачив і вирішив спокусити Зевс. Знаючи, що Каллісто не порушить обітниці коханої богині, він удався до обману, набувши подоби самої Діани, в образі котрої і зійшовся з Каллісто, позбавивши її цноти.

Каллісто завагітніла. Розгнівана Діана вигнала німфу геть.

Картини за сюжетом

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Каллисто // Мифология и живопись. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.

Література та посилання

ред.
  • Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве / Пер. с английского А. Е. Майкалара. — М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. — 656 с. — С. 211—212.