Вікіпедія

Дяконів

село в Польщі

Дяконів[2] (або Деканів[3][4], Діяконів[3], Дияконів[5], пол. Dziekanów) — село в гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 548 осіб (2011[1]).

Село
Дяконів
пол. Dziekanów

Координати 50°51′41″ пн. ш. 23°51′45″ сх. д. / 50.86138889002777574° пн. ш. 23.86250000002777938° сх. д. / 50.86138889002777574; 23.86250000002777938Координати: 50°51′41″ пн. ш. 23°51′45″ сх. д. / 50.86138889002777574° пн. ш. 23.86250000002777938° сх. д. / 50.86138889002777574; 23.86250000002777938

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Грубешів
Висота центру 210  м
Населення 548 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-500
Автомобільний код LHR
SIMC 0889172
GeoNames 772725
OSM ↑2690107 ·R (гміна Грубешів)
Дяконів. Карта розташування: Польща
Дяконів
Дяконів
Дяконів (Польща)
Дяконів. Карта розташування: Люблінське воєводство
Дяконів
Дяконів
Дяконів (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія ред.

Перша згадка про село датується 1400 роком[3].

1700 року вперше згадується церква в селі[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[6].

1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1069 вірян[4].

Після Першої світової війни, коли Дяконів опинився у складі міжвоєнної Польщі, мешканці села зверталися до польської влади з проханням дозволити українським дітям навчатися українською мовою, на що отримали відмову[2].

Станом на 1921 рік село Деканів належало до гміни Деканів Грубешівського повіту Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі[7].

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та на фільварку Деканів налічувалося 68 будинків та 529 мешканців, з них 250 чоловіків та 279 жінок[7]. Попри те, що за переписом було 288 православних, 175 римо-католиків, 1 юдей, 65 християн інших конфесій, кількість українців становила лише 102 особи, тоді як поляків 427 осіб[7].

У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[3].

У 1943 році в селі проживало 306 українців і 224 поляки[5].

Під час проведення операції «Вісла» в період 21-25 червня 1947 року з Деканова було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 26 людей української національності, залишилося 555 людей національності польської,[8].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Церква в Дяконові ред.

 
Православний обеліск в Дяконові, Грубешівський повіт, Холмщина.

Церква була побудована для потреб місцевої греко-католицької парафії перед 1769 року, на місці старої святині. У 1875 році, у результаті ліквідації греко-католицької Холмскої єпархії, вона була перейменована в православну[9]. Церква залишалася відкритою до 1915 року, коли православне духовенство і вірні подалися в біженство. Варшавський і всієї Польщі митрополит Діонізій без успіху подав заявку на її відкриття в 1929 році[10]. У Деканові та сусідніх селах православні віруючі були в переважаючою більшістью[11]. Крім того, римсько-католицький декан з Грубешова старався перейняти будинок церкви. Заяви обох релігійних громад до місцевих органів влади в 1925 і 1934 рр., були відхилені[12][13]. До 1938 року православним дозволялося користуватися тільки з кладовищенської каплиці [6]. Обладнання закритого храму було перенесено до церкви в Грубешові[14].

Невикористана церква в Деканові була розібрана під час акції полонізації-реіндикації в 1938 році. Офіційно повідомлялося, що будівля була в дуже поганому технічному стані, але, за словами Кшиштофа Грзесака, це може бути неправдивий привідом для знищення сакрального будівлі[15]. Голова Грубешівського Аграрного Товариства Станіслав Чекановський безуспішно протестував проти руйнування будівлі. По-перше, він заохочував місцеве православне населення активно чинити опір руйнуванню храму, а потім засудив ініціативу католицького священика, який розмістив на місці церкви католицький хрест[16]. В даний час на місці храму знаходиться будівля бібліотеки[9].

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][17]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 265 64 174 27
Жінки 283 66 159 58
Разом 548 130 333 85

Дяконів на мапах ред.

  •  
    с. Дяконів на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р.
  •  
    с. Дяконів на німецькій військовій мапі з 1915 року
  •  
    с. Дяконів на військовій німецькій мапі з 1916р
  •  
    с. Дяконів на мапі польського військового географічного інституту 1933р.
  •  
    с. Дяконів на окупаційній німецькій мапі з 1940 р.
  •  
    с. Дяконів на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.

Галерея ред.

  •  
    Дяконів, кузня Грубешівського Аграрного Товариства.
  •  
    Бібліотека яка стоїть на місці зруйнованої церкви та прицерковного цвинтаря в 1938р. Дяконів, Холмщина
  •  
    Пам'ятник Станіславу Сташицю - організатору Грубешівського Аграрного Товариства. Деканів, Холмщина

Примітки ред.

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — С. 450. — ISBN 978-966-2911-24-4.
  3. ↑ а б в г д Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139-140.
  4. ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 341. (пол.)
  5. ↑ а б Богдан Гук. Dziekanów. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
  6. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  7. ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 30. (пол.)
  8. ↑ Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa. : Archiwum Ukraińskie, 2003. — 1246. с. — ISBN 9788393542901.
  9. ↑ а б D. Kawałko, Cmentarze…, s. 71.
  10. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 61-62.
  11. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 77.
  12. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s.148.
  13. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 154.
  14. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 262.
  15. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 219.
  16. ↑ K. Grzesiak, Diecezja…, s. 231.
  17. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дяконів

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дяконів&oldid=38574671