Відкрити головне меню

Дюра́нс (фр. Durance, лат. Druentia) — річка на південному сході Франції. Дюранс бере свій початок у Верхніх Альпах поблизу гори Шенає на кордоні з Італією і впадає в Рону за декілька кілометрів на південь від Авіньйону в департаменті Воклюз. Крім Верхніх Альп і Воклюза, Дюранс протікає також по департаменту Альпи Верхнього Провансу. Основні міста, які стоять на Дюрансі, - це Бріансон, Амбрен, Сістерон, Маноск, Кавайон. Найзначніші притоки - Юбей, Блеон, Вердон, Калавон, Жаброн і Гіль. Довжина річки - 323,8 км [1] Середня витрата води - 100 м³/с.

Дюранс
Durance near Manosque.jpg
Rhone bassin versant.png
Річка Дюранс на мапі басейну Рони
43°55′21″ пн. ш. 4°44′35″ сх. д. / 43.92250000002777455° пн. ш. 4.74305555558337755° сх. д. / 43.92250000002777455; 4.74305555558337755
Витік Верхні Альпи, Франція
• координати 44°53′36″ пн. ш. 6°43′17″ сх. д. / 44.89360000002777440° пн. ш. 6.721400000028° сх. д. / 44.89360000002777440; 6.721400000028
Гирло р. Рона поблизу м. Авіньйон, Франція
• координати 43°55′22″ пн. ш. 4°44′36″ сх. д. / 43.92280000002777740° пн. ш. 4.74360000002777760° сх. д. / 43.92280000002777740; 4.74360000002777760
Басейн Durance basin[d]
Країни: Франція
Регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег
Довжина 323,8 км
Площа басейну: 14 225 км²
Середньорічний стік 100—300 м³/с
Притоки: Verdon[d], Èze[d], Aigue Brun[d], Anguillon[d], Ubaye[d], Guisane[d], Asse[d], Avance[d], Blanche[d], Bléone[d], Jabron[d], Cerveyrette[d], Clarée[d], Calavon[d], Rabioux[d], Guil[d], Gyronde[d], Largue[d], Lauzon[d], Luye[d], Rancure[d], Réal[d], Sasse[d], Torrent de Boscodon[d], Rousine[d], Vachères[d], Vançon[d], Biaysse[d], Buès[d], Crévoux[d], Fournel[d], Grand Vallat[d], Riou de Jabron[d], Réallon[d] і Buëch[d]
Водойми в руслі Lac de Serre-Ponçon[d]
P1717P1717: код SANDRE X---0000
P1936P1936: ідентифікатор Цифрового атласу Римської імперії 43941
GeoNames, Global Geosites 3020668
Дюранс у Вікісховищі?

Аж до XIX століття Дюранс був відомий своєю непостійністю. Часті зміни ширини річища та течії річки, особливо після розливів, утруднювали навігацію навіть попри відносно невелику повноводість. Річка використовувалася для сплаву лісу з Альп до суднобудівних верфей на середземноморському узбережжі. Міст через Дюранс, споруджений в Середньовіччя в місті Сістерон, до середини XIX століття залишався єдиною постійною переправою. Річка мала також значну мережу іригаційних каналів. Від неї бере початок Прованський канал, що забезпечує водою міську агломерацію Марселя.

Будівництво численних гідротехнічних споруд на Дюрансі у XX столітті повністю змінило вигляд річки. Велика частина водостоку була відведена в канали, річище річки стабілізувалося. Штучні водосховища (Сер-Понсон Сен-Крій та ін.) дозволяють здійснювати стійке зрошення навіть в самі посушливі роки, а також приваблюють численних туристів. На річці збудовано цілий каскад ГЕС, керування якими здійснюється з ГЕС Сент-Тюль.

Раніше, через сильні розливи, річка вважалася однією з проблем Провансу [2]:

... містраль - один з трьох бичів Провансу, двома іншими, як відомо, або як, може бути, невідомо, вважалися Дюранс і парламент.

ПриміткиРедагувати

  1. Sandre, "Fiche cours d'eau - La Durance (X --- 0000),
  2. Граф Монте-Крісто