ГЕС Жук
ГЕС Жук (фр. Jouques) – гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись між ГЕС Beaumont (вище по течії) та ГЕС Saint-Estève, входить до каскаду ГЕС на річці Дюранс (ліва притока Рони).
| ГЕС Жук | |
|---|---|
 | |
| 43°40′51″ пн. ш. 5°39′23″ сх. д. / 43.68108333336077465° пн. ш. 5.65661111113887749° сх. д.Координати: 43°40′51″ пн. ш. 5°39′23″ сх. д. / 43.68108333336077465° пн. ш. 5.65661111113887749° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Адмінодиниця | Жук[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Дюранс |
| Каскад | каскад на Дюранс |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 70 МВт |
| Середнє річне виробництво | 365 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 32 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 311 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водопропускна |
| Власник | EDF |
  ГЕС Жук | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Жук у Вікісховищі | |
Вода, відпрацьована на ГЕС Beaumont (куди вона в свою чергу надійшла з розташованої вище по дериваційному каналу ГЕС Сент-Тюль), повертається назад у Дюранс. Практично одночасно з протилежного (лівого) боку долини в Дюранс впадає великий приток Вердон. У декількох сотнях метрів нижче по течії звели греблю Кадараш, яка складається з п'яти водопропускних шлюзів та спрямовує воду у розташоване на лівобережжі річки водосховище об'ємом 3,5 млн м3.[2] Звідси бере початок типовий для каскаду на Дюранс дериваційний канал, що тягнеться вниз по долині на 5,5 км, після чого переходить у тунель довжиною 2,1 км, прокладений через один із відрогів Прованських Передальп.
По завершенні тунелю розташований машинний зал станції, який обладнано трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 70 МВт.[3] При напорі у 32 метра вони забезпечують річну виробітку на рівні 365 млн кВт-год.[4] Відпрацьована на ГЕС Жак вода подається у продовження дериваційного каналу, яке веде на станцію Saint-Estève.
Управління роботою ГЕС Жак здійснюється із диспетчерського центру на станції Сент-Тюль.[5]
Примітки
ред.- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Hydrelect - Cadarache. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Simeons, Charles (24 квітня 2014). Hydro-Power: The Use of Water as an Alternative Source of Energy (англ.). Elsevier. ISBN 9781483145617. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Hydrelect - Provence-Alpes-CA - Jouques. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.