Духмянка тонка

вид рослин
Духмянка тонка

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Рід: Духмянка (Ziziphora)
Вид: Духмянка тонка
Ziziphora tenuior
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Ziziphora tenuior
Віківиди: Ziziphora tenuior
IPNI: 462033-1
NCBI: 751882

Духмянка тонка[1], зизифора тонка[2] (Ziziphora tenuior) — вид рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у південно-східній Європі та в Азії.

Опис ред.

Однорічна рослина, 5–30 см заввишки. Стебло сірувато запушене. Листки вузько-ланцетні, гострі, війчасті, верхівкові — довші від квіток. Суцвіття нещільне. Віночок ліловий менш як у 1.5 рази перевищує чашечку[2]. Аромат м'ятний. Стебла зелені або пурпуруваті. Листки 7–25 × 2–6 мм. Суцвіття щільне довгасте, подовжене або коротке, колоскове. Віночок лаванди, рожевий або бузковий. Горішки 1.5 × 0.75 мм, довгасто трикутні, блідо-коричнюваті[3].

Поширення ред.

Поширений у Євразії від південно-східної України до північно-західного Китаю та Аравійського півострова[4][5][6].

В Україні вид зростає на гранітних відслоненнях, приморських пісках — у Степу (приазовська частина), передгір'ях Криму, на ПБК, а також на Керченському півострові, зрідка[2].

Примітки ред.

  1. Ziziphora tenuior // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 309. (рос.)(укр.)
  3. Flora of Pakistan. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.05.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 24.05.2020. (англ.)