Дульфан Люсьєн Веніамінович

американський митець

Люсьє́н Веніамінович Ду́льфан (нар. 14 лютого 1942 року, Фрунзе, Киргизька РСР) — американський художник радянського походження, одна з центральних фігур радянського неофіційного мистецтва[1].

Дульфан Люсьєн Веніамінович
Народження 14 лютого 1942(1942-02-14) (82 роки)
Фрунзе
Країна СРСР СРСРСША США
Жанр живопис, інсталяція
Навчання Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова
Діяльність художник
Напрямок експресіонізм, постмодернізм, соц-арт
Нагороди Перша премія по живопису міністерства культури СРСР (1975)
Сайт dulfan.com

CMNS: Дульфан Люсьєн Веніамінович у Вікісховищі

Біографія ред.

Люс'єн Дульфан народився в 1942 році у місці Фрунзе (Сьогодні Бішкек, столиця Киргизії) під час Другої світової війни, звідки його сім'я була евакуйована і прибула до Одеси в 1946 році. Після закінчення школи він був прийнятий в Одеське художнє училище ім. Грекова, яке закінчив у 1963 році[2]. Його вчителем була Діна Фруміна[3].

З 1965 бере участь у всесоюзних і міжнародних виставках в Одесі, Москві, Женеві, Торонто, Нью-Йорку[4].

У 1973 році став членом Спілки художників СРСР, працюючи в якості художника-графіка для газети «Комсомольська іскра»[5].

У 1975 отримує Першу премію з живопису, яка присуджується Міністерством культури СРСР і Спілкою художників СРСР (Найпрестижніша нагорода, що присуджується за останні п'ятдесят років радянської історії)[6].

У 1990 році художник емігрував зі своєю сім'єю до Сполучених Штатів Америки, оселившись у Нью-Йорку[7][8].

Люсьєн Дульфан працює у своїй художній студії у Джерсі-Сіті[9].

Виставки ред.

Роботи Люсьєна Дульфана були представлені в музеї Зіммерлі (Нью-Джерсі)[10][11], Третьяковській галереї (Москва), Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), Одеському художньому музеї (Одеса)[12][13], Музеї сучасного мистецтва Одеси (Одеса)[14], Мистецькому Арсеналі (Київ)[15], Одеському музеї західного і східного мистецтва (Одеса)[16], Центрі сучасного мистецтва М17 (Київ), Інституті проблем сучасного мистецтва (Київ) тощо.

Колекції ред.

Роботи художника знаходяться в колекціях Третьяковської галереї у Москві, Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі[17], Одеському художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси[18], Одеському музеї західного і східного мистецтва[19], Художньому музеї Зіммерлі в Університеті Ратгерса в Нью-Джерсі[20][21], музеях Сеула, Варшави, Познані, Тбілісі, Києва, а також приватних зібрань[6].

Примітки ред.

  1. ART NOW: Люсьєн Дульфан. Про еміграцію, свободу та художню позицію. ART Ukraine. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  2. Дульфан Люсьен. Сеть архивов российского искусства. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  3. Дина Фрумина – Ахматова в живописи » Новости Одессы | ГРАД. grad.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  4. Дульфан Люсьєн — Grynyov Art Collection. Grynyov Art Foundation (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  5. Евгений Голубовский Из истории одесского авангарда: «ЗАБОРНАЯ ВЫСТАВКА». msio.com.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  6. а б Dulfan, Lucien | (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  7. Rozhon, Tracie (30 березня 1997). Starting a New Life Overlooking the Hudson. The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  8. Super User. Люсьен Дульфан. odessitclub.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  9. Степан Рябченко. Подождите, подождите... : [[ арх.] 5 липня 2020] : [рос.] // Всемирный клуб Одесситов : книга. — 2020. — С. 261—265.
  10. Художники Одессы в Нью-Джерси: ностальгия в контексте трагедии. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  11. Одесские нонконформисты: однажды в Америке. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  12. «Обыкновенное чудо», Одесские художники-евреи XIX-XXI веков - Выставочные залы Одесского художественного музея. ofam.od.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  13. Феликс Кохрихт. Дюк накренился? Заметки с выставки произведений Люсьена Дульфана : [арх. 6 липня 2020] : [рос.] // Знамя коммунизма. — 1989.
  14. «Коллекция. Made in Odessa»: как Елена и Семен Верники вынесли все из квартиры. Artchive. Процитовано 5 липня 2020.
  15. ОДЕССКАЯ ШКОЛА. ТРАДИЦИИ И АКТУАЛЬНОСТЬ (МЫСТЕЦКИЙ АРСЕНАЛ, КИЕВ) – Dymchuk Gallery. dymchuk.com. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  16. Люсьен Дульфан. Выставка в музее: актуальная информация, описание. Artchive. Процитовано 5 липня 2020.
  17. Американский художник из Одессы открыл выставку в Киеве. www.reporter.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  18. Dulphan Lucien. msio.com.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  19. В Одессе показывают работы скандально известного художника Дульфана (фото). Одесская Жизнь (ru-RU) . 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  20. Bringing Art from Odessa to Light | ASEEES. www.aseees.org. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  21. Odessa's Second Avant-Garde: City and Myth | Zimmerli Art Museum. www.zimmerlimuseum.rutgers.edu. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.