Дужа (Юрчак) Марія Павлівна

учасниця підпільниця, діячка ОУН

Марія Дужа (Юрчак) (псевдо: Марійка, Квік, Наталка, Долинецька) — учасниця підпілля, секретар відділу пропаганди ОУН.

Марія Павлівна Дужа (Юрчак)
Марія Дужа (Юрчак)
Народилася 19 жовтня 1921
Халупки Медицькі (поблизу Медики, зараз територія Польщі)
Померла 10 травня 1964 (42 роки)
Запоріжжя
Псевдонім Марійка, Квік, Наталка, Долинецька
Чоловік Петро Дужий 1945 - 1964
Діти Софія Дужа, Лариса Іванців, Мирослава Дужа-Задорожна
Походження українка
Партія ОУН
секретар відділу пропаганди ОУН
Похована Личаківське кладовище

Перша дружина Петра Дужого, українського письменника, референта пропаганди ОУН, почесного громадянина Львова.

Біографія ред.

Родина ред.

Марія Дужа (Юрчак) народилася в селі Халупки Медицькі (Перемишльського повіту) 19 жовтня 1921 року, у сім'ї Павла та Ганни Юрчаків. Мала трьох молодших сестер: Ольгу, Теодозію (Дозю) та Анну (Нусю). Ольга та Теодозія були задіяні до підпільної діялності в УПА і разом з батьками репресовані радянською владою. Батько Марії, Павло Юрчак, був засновником Рідної школи у Халупках Медицьких[1], а його брат о. Петро Юрчак — греко-католицьким священником у селі Ляшки Довгі (1917-1944) та містодеканом в Ярославському деканаті[2]. Марія Юрчак була двоюрідною сестрою (по матері Анні) Ярослава Коцьолки, поручника УПА, Лицаря Бронзового Хреста Бойової Заслуги.

Освіта та робота ред.

Початкову освіту отримала в Медиці. Потім два роки (1933-1935) навчалась в Українській державній гімназії в Перемишлі[3] після чого перейшла в Український інституті для дівчат у Перемишлі який закінчила у 1938 році. Поступила до педучилища в Стрию. Після його закінчення 1940 року вчителювала в селі Гірному (Сколівського р-ну Львівської обл).[4]

У протоколі допиту НКВД Марії Юрчак зазначено, що з 1 листопада 1941 вона працювала секретарем в Українському Червоному Хресті (УЧХ) в Стрию. Після того як березні 1942 року УЧХ в Стрию влився в Український Центральний Комітет, Марія Юрчак була відправлена Комітетом на курси працівників референтури молоді в місті Криниця. Після перебування там півтора місяці повернулась до Стрия і була призначена в окружну референтуру в якості помічника референта молоді. В 1943 працювала у Львові, де й познайомилась з Петром Дужим[5].

Робота з молоддю ред.

12-30 серпня 1942 року Марія Юрчак була комендантом дівочого табору української молоді в Синевидьску Вижньому (сучасна назва села Верхнє Синьовидне). Табір організував Стрийський Комітет для своєї округи, а саме для Ходорівщини, Миколаївщини, Жидачівщини і Стрийщини. Табір ділився на дві частини: дівочий (під проводом Марії Юрчак) і хлопячий під проводом о. Дубицького і обозного В. Манькова. Учасниць 28, учасників 42. Всі були переважно із сіл і початківцями в таборуванні. На таборі виклади гутірки, були спортові вправи та ігри, навчали плаванню, впорядю, і разом із цим готувались до окружних легкоатлетичних змагань у Стрию. Учасники відбули кілька прогульок у гори: на гору Ключ, місце бою УСС, до славної скелі печери Довбуша Бубнища та ін. Фотографії з особистого альбому Марії Юрчак свідчать, що була мандрівка також і до скель в селі Уричі — Тустань. Табори містилися в будинку громадського уряду та в школі.[6]

Захоплення спортом ред.

Як свідчать фотографії з особистого альбому, а також згадки у пресі, Марія Юрчак захоплювалась легкою атлетикою. Займала призові місця з метання кулі та диска на Крайових легкоатлетичних змаганнях у Львові (5-6 вересня 1942 року)[7] та Окружних легкоатлетичних змаганнях у Стрию (23 серпня 1942)[8]. Виступала за стрийську команду «Скала».

Підпілля та арешт ред.

З 1943 року Марія переходить у підпілля, видає та розповсюджує літературу ОУН–УПА. 17 березня 1945 року одружилась з Петром Дужим у церкві села Дев'ятники (Жидачівського району, Львівської області[9]).

4 червня 1945 році (будучи вагітною) затримана більшовиками у криївці в селі Дев'ятники. НКВД, використавши газову гранату, разом з Марією непритомними затримало її чоловіка Петра Дужого, його брата Миколу Дужого, Мирослава Мартина (двоюрідного брата Дужих по матері), Дмитра Сусіка, Миколу Філіповського та Івана Пеленського. Під час затримання у криївці загинув повстанець Медвідь.

Ув'язнення і заслання ред.

 
Нагробок на могилі Марії Дужої (з Юрчаків).

Після арешту Марія перебувала в ізоляторі попереднього слідства у Брюховичах, камері посиленого режиму в тюрмі на Лонцького у Львові. Далі – пересильні пункти, холодні бараки концтаборів. Марію засудили до 25 років позбавлення волі й відправили в режимний Мінлаг – спецтабір Мінеральний, що був частиною всесоюзного ГУЛАГУ[10]. В тюрмі народила доньку Софію Дужу. Ув'язнені разом з Марією Юрчак жінки намагалися допомагати у догляді дитини в загальній камері. Через погані умови побуту Софія Дужа померла проживши лише 11 місяців. [9] В ув'язнення в Інті провела 10 років, після звільнення жила у Воркуті. Через заборону повертатись до Львова, разом з чоловіком Петром Дужим проживала у Запоріжжі, де в сім'ї народилося двоє доньок: Лариса та Мирослава. 10 травня 1964 року через хворобу померла у Запоріжжі. Завдяки старанням чоловіка Петра Дужого тіло Марії вдалось перевезти до Львова і 12 травня 1964 року поховати на 15 полі Личаківського кладовища.

Примітки ред.

  1. Справа про заснування приватної початкової школи УПТ "Рідна Школа" в с. Халупки Медицькі. ЦДІА у Львові, Ф: 179, О:2, С: 3569.
  2. Прах, Богдан (2015). Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 476. ISBN 978-966-2778-21-2.
  3. "Кружок родичів" при гімназії в Перемишлі (1934). Звіт дирекції Державної гімназії з українською мовою навчання у Перемишлі за шкільний рік 1933-34 (PDF). Друкарня наукового товариства ім. Шевченка у Львові. с. 85. Список учнів "1Б кляси (45)". Серед них Марія Юрчак
  4. Гнаткевич, Ігор (1995). Український інститут для дівчат в Перемишлі (1895 - 1995). Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження". с. 145. ISBN 5-7707-8474-1.
  5. Кримінальна справа N1641 (П-29767) "Дужого Миколи Атанасійовича та інших", яка зберігається в ГДА СБУ. 1945. с. 75—76.
  6. Б.Д. (6 вересня 1942 року). Газета "Голос Підкарпаття" ч.2 (36) (неділя, 6 вересня 1942 року), 6 сторінка. Голос Підкарпаття (українська) .
  7. Зі спорту: Краєві лекоатлетичні змагання у Львові (5 і 6 вересня). Краківські вісті, рік ІІІ ч. 200 (647). 10 вересня 1942.
  8. Спортові вісті. Львівські вісті, рік ІІ, ч. 192 (316). 26 серпня 1942.
  9. а б Лариса Іванців, Мирослава Дужа-Задорожна (2016). Петро Дужий. Відоме й незнане (українська) . Львів: Видавничий дім "Панорама". с. 66. ISBN 9786177227129.
  10. Редактор Модест Ріпецький (1992-1993). МЕДИЧНА ОПІКА В УПА / ЛІТОПИС УПА, ТОМ 23 (Українська) . Торонто / Львів: Видавництво Літопис УПА. с. 337. ISBN 5􏰀7707􏰀4521􏰀5. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)