Дубовий Іван Костянтинович

Іва́н Костянти́нович Дубови́й (нар. 19(7) грудня 1894 — пом. 27 грудня 1956) — полковник Армії УНР.

Іван Костянтинович Дубовий
Полковник
Загальна інформація
Народження	7 грудня 1894(1894-12-07) с. Галиця
Смерть	27 грудня 1956(1956-12-27) (62 роки) Франція
Громадянство	УНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Командування
командир 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР) Орден Святого Георгія Орден Святого Володимира 4 ступеня

Життєпис

Народився у с. Галиця Ніжинського повіту Чернігівської губернії в родині селянина-власника с.Галиця Костянтина Миколайовича Дубового та його дружини Марії Андріївни[1]. Младшие братья - Сергей и Григорий, сестра - Александра [Мемуары Ф.С.Галэты, племянника И.К. Дубового].

Закінчив Ніжинське комерційне училище, Миколаївське інженерне училище (14 травня 1915), вийшов прапорщиком у розпорядження штабу XI російської армії.

На службі РІА

З 28 травня 1915 р. служив у 1-й роті 22-го саперного батальйону. Під час Першої світової війни дістав всі бойові нагороди до ордена Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орден Святого Георгія IV ступеня — за бій 28 травня-2 червня 1916 р. під с. Гайворонка. Штабс-капітан з 17 вересня 1917 р.

На службі УНР

З 9 лютого 1918 р. — командир сотні ім. І. Мазепи 2-го Запорізького куреня військ Центральної Ради. З початку березня 1918 р. — командир 2-го куреня 2-го Запорізького полку Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З 17 листопада 1918 р, після протигетьманського повстання, — комендант Харкова. З грудня 1918 р — командир 2-го Запорізького, а потім — 2-го Мазепинського полку 1-ї Республіканської дивізії Дієвої армії УНР. З 13 квітня 1919 р. — командувач Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. 16 квітня 1919 повів залишки запорожців через Румунію на з'єднання з основними частинами Армії УНР. З кінця травня 1919 р. — командир 20-го Запорізького пішого ім. І. Мазепи полку Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: командир збірної бригади Запорізької дивізії, що складалася з піших полків Запорізького корпусу. У 1921–1922 рр — командир 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.

В еміграції

З 1923 р. жив на еміграції у Франції. У 1932–1938 рр. очолював у Франції «Товариство Запорожців» та Союз лицарів Залізного Хреста. Помер на еміграції.

Вшанування пам'яті

5 травня 2018 року на будинку Ніжинської школи №1 було відкрито пам'ятну дошку на честь Івана Дубового. Головним ініціатором відкриття став Владислав Попович, який покрив всі витрати на її виготовлення та особисто встановив дошку на фасаді будівлі.

Джерела

• РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 95-165
• Дубовий І. Причинки до монографії отамана Волоха//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1930. — Ч. 9. — С. 12
• Крат М. Вапнярська операція//За Державність. — Варшава. — 1938. — Ч. 8. — С. 66-80
• О. Ш. Село Наливайки//Табор. — Варшава. — 1928. — Ч. 8. — С. 64-75
• Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. — Нью-Йорк. — 1956; Андрух І. Січові стрільці у корпусі ген. Натієва//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1930. — Ч. 4. — С. 5-8
• Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• Коваленко Сергій. Дубовий Іван Костянтинович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
• Коваленко Сергій. Дубовий Іван Костянтинович/Похід Запорожців на Донбас і Крим: рік 1918. — Київ: Видавництво «Стікс», 2018. — 312 с.
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923