Дрімлюга-вилохвіст колумбійський
| Дрімлюга-вилохвіст колумбійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець колумбійського дрімлюги-вилохвоста
 Самиця колумбійського дрімлюги-вилохвоста
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hydropsalis climacocerca (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дрімлюга-вилохвіст колумбійський[2] (Hydropsalis climacocerca) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.
Опис
ред.Довжина птаха становить 23-28 см, самці важать 42-46 г, самиці 45-52 г. Верхня частина тіла сіро-коричнева або рудувато-коричнева, поцяткована чорнувато-бурими смужками. На шиї вузький охристий комірець, груди охристі. Хвіст довгий, поцяткований білими смужками, на крилах білі плями.
Підвиди
ред._(14563482828).jpg)
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- H. c. schomburgki Sclater, PL, 1866 — східна Венесуела і Гвіана;
- H. c. climacocerca (Tschudi, 1844) — західна Амазонія (від південно-східної Колумбії до північної Болівії);
- H. c. pallidior Todd, 1937 — північ центральної Бразилії (Сантарем в штаті Пара);
- H. c. intercedens Todd, 1937 — центральна Бразилія (Обідус в штаті Пара);
- H. c. canescens Griscom & Greenway, 1937 — північ центральної Бразилії (нижня течія річки Тапажос в штаті Пара).
Поширення і екологія
ред.Колумбійські дрімлюги-вилохвости мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі і Бразилії. Вони живуть у вологих чагарникових заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Hydropsalis climacocerca. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 06 травня 2022.
Посилання
ред.- Ladder-tailed Nightjar photo gallery [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.] VIREO Photo-High Res-(Close-up) [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Photo-High Res [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; Article [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] pbase.com
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |