Відкрити головне меню

Перші друкарні у ЛьвовіРедагувати

За даними, які відкрилися дослідникам друкарства тільки в останні роки, у 1460 році львівський міщанин Степан Дропан подарував свою друкарню львівському Онуфріївському монастирю. Це перша з відомих згадок про друкарство у Львові і Україні загалом. Уявний портрет першодрукаря Степана Дропана у майстерні створений сьогодні в рамках проекту «Українці у світі».

У 1572–1573 роках у Львові Іваном Федоровичем (Федоровим) закладена широко відома «друкарня Федорова», яка тривалий час вважалася першою у місті. Разом з тим, напис на надгробку Івана Федоровича свідчить, що він відновив занедбану раніше справу. Разом з тим, роль його в тогочасному культурному житті важко переоцінити.

У лютому 1574 року у Львові І. Федорович закінчив друкувати першу відому нам книгу в Україні — «Апостол», який закінчувався спеціально написаною післямовою, де описано історію створення львівської друкарні Федорова. У цьому ж році І. Федоров видав один з найвидатніших своїх творів — «Буквар», що був першою спробою створення навчального посібника з граматики старослов'янської мови в історії української науки.

Традиції І. Федорова в книжковій графіці та в художньому оформленні плідно продовжували його учні: син Іван, друкар Гринь Іванович із Заблудова, Сачко Сенькович Сідляр, Сенько Корунка та Мина, чернець Онуфріївського монастиря у Львові, де була перша друкарня Івана Федорова, в якій після нього нові «ремесници і люде ученые показалися», як пише в своєму листі 1586 року львівський єпископ Гедеон Балабан.

Однією з найвідоміших українських друкарень стала Львівська братська друкарня — заснована 1573 року, яка спочатку діяла при Успенській церкві. У 1591 р. тут видано збірник віршованих декламацій Просфонима та грецько-церковнослов'янську граматику Адельфотес.

17 століттяРедагувати

У 17 ст. у Львові діяли друкарні Михайла Сльозки, Арсенія Желиборського та Йосифа Шумлянського.

  • Друкарня Сльозки проіснувала з 1638 р. до 1670 р. У період 1638–1667 рр. було видано 42 друки, зокрема твори Йоаникія Галятовського «Ключ розумінія» та «Небо новоє».

Пізніше за допомогою Й. Шумлянського при церкві св. Юра заклали нову друкарню, на чолі якої став Йосиф Городецький. Йому належить видання першого друкованого східнослов'янського видання з нотами — Ірмологіону (1700 рік).

  • Львівська братська друкарня з 1608 р. діяла вже при Онуфріївському монастирі. У 1609 р. тут видано Часослов і Псалтир. У 1628 р. у друкарні сталася пожежа. Вціліле обладнання передано до братської школи. У 1633–1634 рр. для друкарні добудовують другий поверх школи. У 1630–1644 рр. у братській друкарні виготовлено 18 видань, з них 14 церковнослужбових. У 30-40-х роках 17-го сторіччя друкарня Львівського Успенського братства видає декілька багатоілюстрованих видань — зокрема Євангелія 1636 р. (понад 50 дереворитів).

У другій половині 17 ст. умови для українського книгодрукарства у Львові погіршилися. Після поразки у 1651 р. українського війська під Берестечком польська адміністрація призупиняє діяльність кириличних друкарень Львова. Діяльність друкарні Львівського Успенського братства у цих умовах обмежується виданням малоформатних книжок — Букварів і Часословів. Хоча видається і Тріодь цвітна, Тріодь пісна, Требник, Октоїх, Євангеліє, Анфологіон, Апостол та ін.

18 століттяРедагувати

  • Першу половину 18 ст. діяльність друкарні Львівського Успенського братства продовжує обмежуватися виданням малоформатних книжок — Букварів і Часословів. До того ж друкарня діє з великими перервами. У 1745 р. видано префекта Києво-Могилянської академії Михайла Козачинського «Філософія Арістотелева». У другій половині 18 століття друкарня продовжує працювати нерегулярно, видання виглядають скромно, друкуються на старих шаблонах. У 1772 р. з переходом Галичини під контроль Австрії діяльність друкарень поставлена під цензорський контроль. У 1787 р. після скасування Ставропігійського братства друкарня переходить до Ставропігійського інституту.
  • На початку XVIII ст. у Льові діяла польсько-латинська друкарня братства Св. Трійці при Львівському катедральному соборі.
  • Приватні друкарні цього часу у Львові: Йосифа Гольчевського (1735–1751), Івана Филиповича (1753–1767, найпотужніша), Яна Шліхтина (1755–1787).

Сучасне друкарство у ЛьвовіРедагувати

Станом на 2003 рік у Львові діяло у видавничій сфері (підприємств)[джерело?]:

  • 163 — видавнича справа;
  • 198 — поліграфічна діяльність;
  • 5 — тиражування записів на магнітних носіях.

На підприємствах галузі було зайнято понад 10 тис. осіб (5,8% зайнятих у промисловості).

Нині у Львові діє Українська академія друкарства.

Див. такожРедагувати

ПублікаціїРедагувати

ПосиланняРедагувати