Ксилографія
Ксилогра́фія (дав.-гр. ξύλον — дерево і γράφω — пишу, креслю) або деревори́т — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.
Ксилографія | |
Продукція | woodcut printd |
---|---|
Описано за адресою | moma.org/interactives/projects/2001/whatisaprint/print.html(англ.) |
Ксилографія у Вікісховищі |
Історія
ред.Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIV—XV століть. У 1780-х роках художник і гравер Томас Б'юїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».
Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку XIV століття. Майже забута у XVIII—XIX століттях, втім до того часу належать роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працювали Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.
Техніка
ред.В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.
На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2—5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.
В колекції Національного музею у Львові є дереворитне двостороннє дерев'яне кліше, виготовлене на липовій дошці розміром 15,2 см х 8,7 см х 1,1 см. Дереворити роботи різних народних майстрів з кожного боку (видно за манерою виконання). З одного боку — поясне зображення Пр. Богородиці у квітчатих ризах з Дитям. Внизу надпис: MATKI NAAYS LESZN (у дзеркальному зображенні). З другого боку — повнофігурне зображення св. Миколая у ризах латинського єпископа. Внизу напис: MIKOLAY.
Це дереворитне кліше в 1920 році передав в музей о. Володимир Куновський, за дорученням свого батька Маркилія Куновського, тоді пароха Церкви Св. Миколая в с. Кривка на Турківщині, яка зберігалася в церкві с. Висоцько Нижнє без практичного застосування, з метою збереження її мистецької вартості для наступних поколінь (запис в книзі надходжень музею за № КВ — 8448).[1]
Майстри ксилографії
ред.- Жаворонков Валерій Павлович — український графік, живописець та педагог.
- Федір дереворитник — український ксилограф, працював у Києві між 1694—1724 рр.
- Адамант Самійло — український ксилограф (18 століття)
- Альбрехт Дюрер (1471–1528), німецький художник.
- Ганна Петрівна Остроумова-Лебедева (1871–1955), російська та радянська художниця.
- Олена Кульчицька (1877–1967), український графік.
- Владислав Скочиляс (1883—1934), польський графік
- Володимир Андрійович Фаворський (1886–1964), російський і радянський художник.
- Франс Мазерель (1889–1972), бельгійський художник.
- Маурітс Корнеліс Есхер (1898–1972), нідерландський художник.
- Бриммер Микола Леонідович (1898—1929)
- Хасевич Ніл Антонович (1905–1952), український графік
- Яків Гніздовський (1915–1985), український і американський графік.
- Георгій Якутович (1930–2000), український графік.
- Сергій Якутович (1952–2017), український графік.
- Іто Юхан (1882-1951), японський художник
Галерея дереворитів
ред.-
Титульний аркуш видання із символами чотирьох євангеліств, 1505
-
«Танок навколо сніговика». Манускрипт, 1511
-
History of British Birds. Томас Бевік. Жовта сова, 1847
-
Алегорія хімії, 1890
-
Алегорія астрономії, 1890
-
Алегорія свободи, 1890
-
Алегорія свободи та торгівлі, 1890
-
"Побажання щасливого родинного життя та щастя молодятам", Китай, провінція Янлюцин, кінець 19 ст
-
Люсьєн Піссарро. Пасторальна сцена, 1901
-
Рудольф Кальвах, Австрія. «Човни в гавані Трієста», 1908
-
Микола Бриммер. «Баржі на Неві», 1926
-
Владислав Скочиляс. Сплячі лицарі. 1929
-
Пітер Баркер-Мілл. Ілюстрація до «Подорожі Вільяма Блая...», 1937
-
Джон Бакленд Райт. Титульний аркуш "Laus Veneris та інші поеми і балади" А. Ч. Свінберна, 1948
Дереворити Японії
ред.-
Каванабе Кійосай. «Крук», 1887
-
«Дівчина» (Збірка «Квіти Едо», Кітаґава Утамаро)
-
«Канбара» («53 станції Східноморського шляху », Утаґава Хіросіґе, 1859)
-
«Вершник переходить міс» (Утаґава Хіросіґе)
-
Утаґава Хіросіґе.«Клени біля Мама», Музей Вінсента ван Гога, Амстердам
-
Утаґава Хіросіґе. «Блакитна сорока на гілці японського клена», Художній музей Фрір
-
Утаґава Хіросіґе. «В місті Кусацу», 1831 р., Музей красних мистецтв Більбао, Іспанія
-
Кунійосі Утагава. «Ніндзя Кумавакамару тікає від переслідувачів», серія «24 зразкові сини»
-
Ішікава Данджуро II в ролі Кіо і Садоджіма Чоджоро в ролі Джуро з Соґа у Новорічній виставі театру кабукі
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Зиновій Куновський, Василь Слободян. Погляд у минуле. Світлини о. Володимира Куновського. — Львів: ПП «Кварт», 2008. — С. 82-83. — ISBN 966-8792-17-3
Джерела
ред.- Зиновій Куновський, Василь Слободян. Погляд у минуле. Світлини о. Володимира Куновського. — Львів: ПП «Кварт», 2008. — С. 82-83. — ISBN 966-8792-17-3
Посилання
ред.- Дереворит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.