Відкрити головне меню

Друге монгольське вторгнення в Польщу — Воєнний рейд Золотої Орди та її союзників на польські землі, проведений Бурундаєм в 1259—1260 рр.

Друге монгольське вторгнення в Польщу
Meczennicy Sandomierscy.jpg
Дата: 12591260
Місце: Малопольща
Результат: Перемога Коаліції Золотої Орди та Галицько-Волинського князівства.
Сторони
Golden Horde flag 1339.svg Золота Орда
Alex K Halych-Volhynia.svg Галицько-Волинське князівство
Половці
Польські держави
Командувачі
Бурундай
Василько Романович
Болеслав V Сором'язливий
інші герцоги
Петро Крепський.
Військові сили
Більш ніж 30 000 невідомо
Втрати
Легкі Важкі

Перебіг подійРедагувати

Початок вторгнення датується 1259 роком. Причиною стали успшні контрміри Данила Галицького під час навали орд монгольского полководця-чингізида Куремси, у ході якого перший очистив від впливу Золотої Орди та приєднав до Галицько-Волинсько князівства всі її володіння до самого Києва.

У 1259 р. Куремсу замінив темник Бурундай, що привів з собою величезні сили, котрі під його керівництвом тривалий час боролися з Чагатайським улусом. По його вимозі було знесено укріплення більшості великих міст Галицько-Волинського князівства і проведено спільний рейд монгольсько-руської армії на Велике князівство Литовське.

Розуміючи, що дії Данила Галицького поклали фундумент для створення анти-монгольської коаліції в Європі, Бурундай вирішив послабити його союзників — угорського короля Белу ІV та краковського герцога Болеслава V Сором'язливого, і заодно — позбавити Галицько-Волинського правителя авторитету в їх очах. Для цього разом з монголами у рейді брали участь галицько-волинська дружина та вої, половці, і, вірогідно — литовці та ятвяги.

В результаті більш ніж 30 000 військо спустошило в Малопольщу.

На початку грудня 1259 р. Бурундай наказав русинським допоміжним силам захопити Сандомир, в цей же час армія Орди просувалася на Захід, разграбувавши абатства Копшивниці і Вонхоцка. В Північному напрямку їх рух скінчився на Радомщині, в Західному — на Сулейовщині. В середині січня дві колони ординських військ зустрілися поблизу Кельцю і Хенцини.

Тим часом, облога Сандомиру триває. Захисники міста відчайдушно пручалися всім спробам його взяти. Після декількох тижнів облоги, монгольські лідери почали переговори з поляками, котрими командував дехто на прізвисько Петро з Крепу (Крепський). Галицько-волинські полководці, котрі брали участь в облозі, порадили йому прийняти умови монголів і разом з рештою населення безпечно залишити Сандомир. В силу голоду та епідемій, поляки вийшли з міста 2 лютого 1260 р.; Монголи порушили свою обіцянку, вирізавши всіх жителів. Саме місто було розграбовано і спалено дотла. 15 лютого коаліція покинула його.

В період між 10 та 12 січня інша частина ординських військ об'єдналася та розграбувала густонаселений південь Малопольщі. Це супроводжувалося масовими вбивствами та руйнуваннями.

У другій половині лютого, монголи досягли Кракова та швидко захопили більшу частину міста, проте не змогли взяти добре укріплену та зихщену Вавельську фортецю. Щоб запобігти посиленню сілезьких п'ястів, Бурундай повів частину монгольських військ до Битоми. Герцог Болеслав V зі своєю дружиною втік до Сєрадзу.

В кінці березня 1260 р., монголи зі Сходу обійшли передгір'я Карпат та залишили Малопольщу.

ДжерелаРедагувати

1. Stanisław Krakowski, Polska w walce z najazdami tatarskimi w XIII wieku, MON, 1956, pp. 181—201