Відкрити головне меню

Дороші́вці — село в Україні, в Чернівецькій області, Заставнівському районі.

село Дорошівці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Заставнівський район
Рада/громада Дорошовецька сільська рада
Код КОАТУУ 7321584401
Основні дані
Засноване 1617[1]
Населення 1534
Поштовий індекс 59423
Телефонний код +380 3737
Географічні дані
Географічні координати 48°35′14″ пн. ш. 25°53′35″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.89306° сх. д. / 48.58722; 25.89306Координати: 48°35′14″ пн. ш. 25°53′35″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.89306° сх. д. / 48.58722; 25.89306
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Місцева влада
Адреса ради 59423 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Дорошівці , тел. 2-51-42
Карта
Дорошівці. Карта розташування: Україна
Дорошівці
Дорошівці
Дорошівці. Карта розташування: Чернівецька область
Дорошівці
Дорошівці

Дорошівці у Вікісховищі?

Загальна інформаціяРедагувати

Село розташовано у каньйоні річки Дністер на її правому березі. Дорошівці розташовані за 9 км від Заставної та 37 км на північ від Чернівців. Мають поромну переправу та пряме автобусне сполучення з обласним центром.

Перша згадка про село в історичних документах датується 1617 роком.

Населення Дорошівців становить 1534 особи.

ГеографіяРедагувати

Дорошівці лежать у долині Дністровського каньйону на правому березі річки на висоті 140 м над рівнем моря. Дністер і його долина є унікальною пам'яткою природи, адже у своїй середній течії він перетинає південно–західний схил Подільського плато і утворює надзвичайно мальовничий каньйон із стрімкими схилами та глибиною врізання від 60 до 130 м.

Дністер біля Дорошівців має ширину близько 200 метрів та глибини до 2,5 м, швидкість течії становить від 0,5 до 1 м/сек. Вода у річці, хоча іноді, особливо після злив, буває мутною, за мікробіологічними показниками є однією з найчистіших в Україні. Головна причина цього — велика кількість кремнієвої гальки в річковому алювії. Доведено, що кремній сприяє очищенню і тривалому зберіганню води у придатному для вживання стані. А достатня течія та аерації води не сприяють розмноженню органічних забрудників.

Північний лівий берег Дністра стрімко піднімається над водою на 80 м. Нагорі він оголює скельні породи. Правий берег річки, уздовж якого розкинулося село, є пологим та утворює пляжі з галькою зручні для купання. З півдня село оточує високий вкритий лісом правий схил Дністровського каньйону з найвищою точкою 289 м над рівнем моря (гора Чахор). Біля самого центру села цей схил прорізає невеличкий потічок, уздовж якого мальовничою долиною тягнеться дорога, що з'єднує Дорошівці із Заставною.

На західній околиці села, де русло розділяється на дві протоки, є великий острів — улюблене місце відпочинку селян і приїжджих. Вище за течією від острова височить вкрита лісом Василівська стінка, яка оголошена геологічною пам'яткою природи. Під урвищем в руслі річки водою вимитий глибокий — понад 10 м — вир, де у суворі зими переховується маса риби. І з цієї причини півкілометрова ділянка русла охороняється як іхтіологічний заказник «Василівська вирва».

Нижче за течією на схід від села біля самого берега розкинулася велика галявина, де можна порибалити. Від галявини стрімко піднімається вкритий деревами схил каньйону, нагорі якого знаходиться хутір Дорошівці. Звідти відкривається чудовий краєвид каньйону з річкою і селом. Піднімаючись дорогою до хутора, можна напитися чистої джерельної води з чисельних потічків, а також побачити водоспад.

ІсторіяРедагувати

Територія села була заселена ще з давніх часів. Поблизу Дорошівців в урочищах, Толока, Острів виявлено залишки пізньо-палеолітичних стоянок; в центрі села і в урочищі Городище — поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), на хуторі Вигнанка — поселення перед-скіфського часу (IX—VIII століття до н. е.). Залишки давньоруських поселень XII—XIII століть розташовані в центрі села, в урочищах Городище і Лука.

Перша документальна згадка про село датується 1617 роком, коли молдавський господар підтвердив своєю грамотою, що воно належить вдові колишнього чернівецького старости Д. Ленци. Тут же зазначається, що грамота видана замість викрадених татарами «воєводських списків» часів господаря Штефана. Отже, напевне, Дорошівці існували вже у XV столітті.

Наприкінці XVIII століття, коли Дорошівці у складі Буковини увійшли до Австро-Угорської імперії (1775 р.), в селі проживали 102 сім'ї; в 1780 році тут було уже 170 сімей. У 1836 році у Дорошівцях нараховувалося вже 212 селянських господарств.

Першу школу в селі відкрили у 1870 році. У 1911 році в Дорошівцях стала діяти філія культурно-освітнього товариства «Руська бесіда». Вона мала свою бібліотеку та читальню з творами Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Ю. А. Федьковича та інших. Роботою цієї організації керувала місцева українська інтелігенція, зокрема учителі школи.

Під час Першої світової війни Дорошівці кілька разів переходили із рук в руки, багато будівель було зруйновано, чимало жителів не повернулося з фронтів. Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 р. село разом з Буковиною були окуповані румунською армією. Населення позбавили елементарних політичних прав. Українська школа була закрита, українські книжки та періодичні видання заборонені. На той час у селі проживало близько 2250 осіб. Наприкінці румунської доби перед початком Другої світової війни у Дорошівцях було 563 дворів.

28 червня 1940 р. згідно з нацистсько-радянським пактом Молотова-Ріббентропа Північна Буковина разом із Дорошівцями відійшла від Румунії до Радянської України. У роки Другої світової війні під час німецької окупації 1941—1944 рр. до Буковини повернулась румунська влада (Румунія тоді була союзником нацистської Німеччини). 24 березня 1944 р. до села повернулася радянська влада.

У повоєнні роки у Дорошівцях проводилася насильницька колективізація. Селяни чинили опір сталінському терору аж до 1948 року. Протягом цього часу було вбито та замордовано чимало селян-господарів і патріотів.

Після здобуття Україною незалежності у 1991 р. Дорошівці поступово відновлюють свій сільський колорит та повертаються до історичних коренів.

НародилисяРедагувати

Див. такожРедагувати

ФотогалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вигляд на мапі та з космосуРедагувати