Дороті Айрін Гайт (англ. Dorothy Irene Height, 24 березня 1912, Ричмонд, Вірджинія, Сполучені Штати Америки — 20 квітня 2010, Вашингтон, США) — американська громадська діячка та активістка руху за права жінок і чорношкірих громадян США. Дороті була включена в Національний зал слави жінок і стала однією з небагатьох американців, хто був нагороджений двома вищими державними нагородами США — Президентською медаллю Свободи і Золотою медаллю Конгресу.

Дороті Хайт
Ім'я при народженні англ. Dorothy Irene Height[1][2][…]
Народилася 24 березня 1912(1912-03-24)[5][6][…]
Ричмонд, США[8][1][…]
Померла 20 квітня 2010(2010-04-20)[4][5][…] (98 років)
, Вашингтон[8][1][3] або Вашингтон, США[9]
Поховання Fort Lincoln Cemeteryd[6][8]
Країна  США[1]
Національність афроамериканці[10][3][1]
Діяльність вихователька, журналістка, соціальна працівниця, політична діячка, правозахисниця, педагог, політична активістка
Галузь права людини[9], громадянські права[9], права жінок[9], расова дискримінація[d][9] і громадянські права[d][9]
Alma mater Колумбійський університет, Нью-Йоркський університет (1932), Steinhardt School of Culture, Education, and Human Developmentd і Columbia University School of Social Workd
Знання мов англійська[11][9]
Заклад Harlem YWCAd і YWCA USAd
Членство National Women's Political Caucusd[12], Delta Sigma Thetad[2][13], YWCA USAd, National Council of Negro Womend (1990), Big Sixd, National Commission for the Protection of Human Subjects of Biomedical and Behavioral Researchd, African-American Women for Reproductive Freedomd і Leadership Conference on Civil and Human Rightsd
Нагороди
Президентська медаль Свободи Президентська громадянська медаль

Медаль Спінґарнаd (1993)

Four Freedoms Award – Freedom from Wantd (1944)

Національна зала слави жінок (1993)

премія «Кандакія»d (1986)

Золота медаль Конгресу (6 грудня 2003)

Премія Гайнцаd (2001)

International Civil Rights Walk of Famed

премія Phoenixd (1974, 1986)

премії Джефферсона за суспільний обов'язокd (2001)

lifetime achievement awardd

Honoris causa (2004)

Ladies' Home Journal Women of the Yeard (1974)

почесний доктор[d] (1967)

почесний доктор[d] (1970)

почесний доктор Гарвардського університетуd (1970)

почесний доктор[d] (1970)

почесний доктор Говардського університетуd (1975)

Honoris causa (1974)

почесний доктор[d] (1975)

почесний доктор[d] (1977)

honorary degree from Spelman Colleged (1981)

почесний доктор[d] (1982)

почесний доктор[d] (1983)

почесний доктор[d] (1985)

почесний доктор[d] (1989)

почесний доктор Принстонського університетуd (1990)

почесний доктор[d] (1992)

почесний доктор[d] (1993)

почесний доктор[d] (1994)

почесний доктор[d] (1996)

нагорода (1999)

нагорода (2001)

нагорода (2003)

нагорода (2003)

нагорода (2003)

honorary degree from Spelman Colleged (1981)

IMDb ID 0374026

Біографія ред.

Коли їй було п'ять років, вона переїхала з родиною в Ранкін, штат Пенсільванія, де закінчила середню школу в 1929 році. Уже в старших класах вона стала політичною активісткою, борючись з судом Лінча. Також Гайт проявляла великі здібності до ораторського мистецтва. Вона перемогла в національному ораторському конкурсі, завдяки чому змогла отримати стипендію для вступу в коледж. Гайт була прийнята в Барнард-коледж в 1929 році, але після прибуття їй було відмовлено у в'їзді, тому що в коледжі обмежували число чорношкірих студентів. Тоді Гайт пішла вчитись в Нью-Йоркський університет, де отримала ступінь бакалавра в 1932 році й ступінь магістра в галузі педагогічної психології в наступному році. Вона продовжувала навчання в Колумбійському університеті. В той же час вона зайняла посаду соціального працівника. Вона приєдналася і згодом стала лідером Гарлемської організації YWCA, що займається боротьбою за права жінок.

Гайт стала однією з перших активісток, хто звернув увагу на дискримінацію чорношкірих жінок, тоді як раніше ці проблеми традиційно розглядалися окремо. Вона брала участь у багатьох глобальних проектах з розвитку прав чорношкірих. Вона викладала в Делійському університеті. Гайт була прихильницею ненасильницького протесту. Гайт стала соцпрацівницею в Департаменті соціального забезпечення міста Нью-Йорк і борчинею за громадянські права, приєднавшись до Національної ради негритянських жінок. Вона боролася за рівні права як для афроамериканців, так і для жінок. Одним з напрямків її роботи було поліпшення умов праці афроамериканок. Гайт вважалася однією з найвпливовіших діячок в русі за громадянські права. З нею радилися такі політики як Елеонора Рузвельт, Дуайт Девід Ейзенхауер і Ліндон Джонсон. Однією з її напарниць була Мері Маклеод Бетюн. За словами Гайт, вона особисто знала кожного президента США після Франкліна Делано Рузвельта.

У 1957 році Гайт була затверджена на посаду президента Національного рада негритянських жінок, яку займала протягом 40 років до 1996 року. Гайт закликала молоде покоління боротися з неписьменністю, безробіттям і вживанням наркотиків, допомагала молодим жінкам почати свій бізнес. Вона також продовжувала боротися з судом Лінча і виступала за реформування судової системи .

Гайт померла в 2010 році на 99-му році життя. Їй похорони пройшли у Вашингтонському кафедральному соборі.

Нагороди ред.

  • Золота медаль Конгресу США

Гайт була удостоєна ряду нагород за свою діяльність, в тому числі:

  • Candace Award (1986)
  • Presidential Citizens Medal (1989)
  • Медаль Спінгарна (1993)
  • Franklin Delano Roosevelt Freedom From Want Award (1993)
  • Включення до Національного зал слави до жінок (1993)
  • Президентська медаль Свободи (1994)
  • Золота медаль Конгресу США (2004)

Примітки ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дороті Хайт