Дора Якобсон

німецько-шведський фізіолог і ендокринолог

Дора Елізабет Якобсон (швед. Dora Jacobsohn; 1908—1983) — німецько-шведський фізіолог і ендокринолог. Вважається одним із піонерів в області нейроендокринології[4]; вона найбільш відома своєю роботою з Джеффрі Харрісом, яка продемонструвала, що аденогіпофіз контролюється гіпоталамусом через систему гіпофізарних зв'язків.

Дора Якобсон
Народилася 1 березня 1908(1908-03-01)[1][2][3]
Берлін, Німецька імперія[3][2]
Померла 31 жовтня 1983(1983-10-31)[1][2] (75 років)
Лунд[1]
Країна  Швеція
Діяльність науковиця, лікарка
Alma mater Лундський університет
Галузь ендокринологія
Заклад Лундський університет
Нагороди

Біографія ред.

Якобсон народилась в Берліні у 1908 році.[4] 1933 році вона здобула ступінь доктора медицини в Німеччині, але їй не дозволили практикувати в Німеччині, оскільки вона була єврейкою.[5]

Рятуючись від фашистської Німеччини, Якобсон переїхала до Швеції у 1934 році, де мала родичів.[5] Там вона познайомилася з Акселем Вестменом у лікарні Упсальського університету, який дозволив їй спостерігати та допомагати в його ендокринологічних дослідженнях з овуляції та розмноження у гіпофізектомізованих (тобто з видаленим гіпофізом) тварин.[6][5] Хоча Якобсон не було дозволено займатися самостійними дослідженнями, оскільки вона була іноземкою без шведського наукового ступеня, вона працювала з Вестманом у Лундському університеті і проводила клінічні аналізи гормонів для лікарні. Тим не менш, вона опублікувала понад 22 наукових статей під час цієї 10-річної співпраці.[5][6]

У 1944 році вона отримала шведське громадянство, а в 1948 році — шведський медичний ступінь після захисту дисертації про розвиток молочної залози.[5] Це дозволило їй нарешті стати професором у Лундському університеті.[6] У 1952 році Королівське фізіографічне товариство в Лунді змінило свої правила, щоб приймати жінок, і вона була обрана членом товариства.[5][6] У 1964 році вона була призначена директором відділення експериментальної ендокринології в Лундському університеті.[6]

Якобсон ніколи не одружувалась, і померла 1983 року після річної коми внаслідок аварії.[6]

Наукові внески ред.

У співпраці з Джеффрі Харрісом із Кембриджського університету, Якобсон виконала ряд цікавих експериментів із трансплантації, які показали, що трансплантати гіпофіза можуть стимулювати овуляцію тільки у зв'язці з гіпоталамусом / середнім мозком, а не скроневою часткою або іншими частинами тіла, як вважали до її роботи.[7][8] Це вперше показало, що аденогіпофіз має контролюватись і контактувати з мозком через гіпоталамус. Крім того, вони показали, що для стимулювання передньої долі гіпофіза необхідні кровоносні судини (через систему гіпофізарної портальної системи), а не нервова стимуляція.[7] Ця робота заснувала роль мозку в гормональній регуляції, допомагаючи встановити сферу нейроендокринології.

Вона також продемонструвала, що задня доля гіпофізу необхідна для лактації. Як пізніше було виявлено, це регулюється гормоном окситоцином.[8] Пізніше у своїй кар'єрі вона вивчала вплив андрогенів і статевих стероїдів на статевий розвиток у гризунів.[9]

Примітки ред.

  1. а б в Sveriges dödbok
  2. а б в Dora Elisabeth Jacobsohn 1908-03-01 — 1983-10-31 Läkare, forskare i neurofysiologi
  3. а б JACOBSOHN, DORA E, professor, / за ред. Å. Davidsson — 1966. — С. 388.
  4. а б Breatnach, C.S.; Moynihan, J. B. (2013). First ladies in laying the foundation of neuroendocrinology. Irish Journal of Medical Science. 182 (1): 143–147. doi:10.1007/s11845-012-0830-9. PMID 22581099. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 17 березня 2019. 
  5. а б в г д е Bettendorf, G (1995). Jacobsohn, Dora Elizabeth. У Bettendorf, G (ред.). Dora Jacobsohn. Berlin, Heidelberg: Springer. с. 261–264. doi:10.1007/978-3-642-79152-9_106. ISBN 978-3-642-79153-6. 
  6. а б в г д е skbl.se – Dora Elisabeth Jacobsohn. www.skbl.se. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2018. 
  7. а б Harris, G; Jacobsohn, D; Adrian, E. D. (1952). Functional grafts of the anterior pituitary gland. Proceedings of the Royal Society of London B: Biological Sciences. 139 (895): 263–276. doi:10.1098/rspb.1952.0011. 
  8. а б Meites, Joseph, ред. (2012). Pioneers in Neuroendocrinology II. Springer Science and Business. ISBN 9781461340270. 
  9. Dora Jacobsohn's research works | University of Bergen, Bergen (UiB) and other places. ResearchGate (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 21 грудня 2018.