Доник Максим Вікторович

Доник Максим Вікторович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	2 березня 1988; Санківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	17 червня 2014 (26 років); Щастя, Новоайдарський район, Луганська область, Україна; (в результаті отримання поранення під час виконання бойового завдання)
Поховання	Центральний цвинтар Чернівців
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Вторгнення Росії в Україну Бої під Металістом;
	медаль «На славу Чернівців»

Макси́м Ві́кторович До́ник (нар. 2 березня 1988 — пом. 17 червня 2014, місто Щастя, Луганська область) — солдат 3 батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, місто Чернівці).

Життєпис ред.

Народився в селі Санківці Хотинського району. Виростав з двома братами^[1]. Закінчив Санковецький навчально-виробничий комплекс. Працював медиком.^[2]

Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська 17 червня 2014 року. Терористи атакували із засідки колону військових.^[3] Тоді ж полягли старший лейтенант Владислав Файфура, сержант Віктор Мігован, молодший сержант Ігор Крисоватий, старший солдат Віктор Піцул, солдат Юрій Мізунський, солдат Ілля Валявський, солдат Ілля Леонтій та молодший сержант Володимир Якобчук.

У Максима Доника залишилися півторарічний син Артем і дружина Любов, батьки Лариса й Віктор Доники та бабуся Антоніна.

Похований у Чернівцях, Центральне кладовище, Алея Слави.

Нагороди та вшанування ред.

Орден «За мужність» III ступеня (2014, посмертно)^[4]
Почесна відзнака Чернівецької міської ради Медаль «На славу Чернівців» (2015, посмертно)^[5].
В Санковецькому НВК відкрито меморіальну дошку на честь Максима Доника.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Герої не вмирають. Вони просто йдуть. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html [Архівовано 18 червня 2014 у Archive.is] Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома
↑ Указ президента України № 631/2014. Офіційне інтернет-представництво президента України. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 15 серпня 2014.
↑ Почесною відзнакою міської ради посмертно нагородять 18 чернівчан, які загинули в АТО // Чернівецька міська рада, 10 червня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.

Джерела ред.

Доник Максим Вікторович [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Книга пам'яті загиблих

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Герої не вмирають. Вони просто йдуть. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[3] ttp://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html [Архівовано 18 червня 2014 у Archive.is] Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома

[orden-4] Указ президента України № 631/2014. Офіційне інтернет-представництво президента України. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 15 серпня 2014.

[5] Почесною відзнакою міської ради посмертно нагородять 18 чернівчан, які загинули в АТО // Чернівецька міська рада, 10 червня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]