Піцул Віктор Петрович
Ві́ктор Петро́вич Піцул (нар. 22 червня 1990, м. Чернівці, Українська РСР — пом. 17 червня 2014, сел. Металіст, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.
| Піцул Віктор Петрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
22 червня 1990 Чернівці | |
| Смерть |
17 червня 2014 (23 роки) Металіст, Луганська область (загиблий у бою) | |
| Поховання | Чернівці | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Віктор Піцул народився 1990 року в місті Чернівці у родині робітників, зростав разом із молодшим братом. Дитинство провів у селі Шубранець Заставнівського району, де і пішов у перший клас. А на наступний рік вже навчався в загальноосвітній школі № 18 міста Чернівці. Захоплювався футболом та електронікою. Після закінчення 11 класів школи вступив до Чернівецького індустріального технікуму, де здобув фах електрика-монтера.
У 2010—2011 проходив строкову військову службу у Повітряних Силах Збройних Сил України в Одеській області.
Після армії працював електриком у комунальному підприємстві «Чернівціміськліфт» міста Чернівці. Займався пауерліфтингом, мав 1-й спортивний розряд. Мріяв стати інженером-конструктором.
Під час Революції Гідності разом із братом по вихідних виходив на Чернівецький Євромайдан.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України у квітні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го відділення 2-ї аеромобільної роти 87-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А2582, м. Чернівці (колишній 300-й полк). Спочатку перебував у військовій частині, та на полігоні в Сторожинці. З 9 травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України у складі 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї ОАеМБр в районі міста Щастя на Луганщині.
Брат Віктора Владислав лише на рік молодший за нього, вони разом проходили строкову службу на Одещині, разом їх призвали і до чернівецької військової частини, разом поїхали в Луганську область. І лише там уперше розлучилися, бо були в різних ротах.
Обставини загибелі ред.
Вранці 17 червня 2014 року резервна група десантників на чолі зі старшим лейтенантом Владиславом Файфурою виїхала в напрямку селища Металіст, що на північній околиці Луганська, для надання допомоги бійцям добровольчого батальйону «Айдар», які вели бій з терористами в районі гольф-клубу (с. Привітне). У бойовому зіткненні з терористами, які підбили бронетранспортер із засідки з гранатомету, загинули 9 десантників, серед них і старший солдат Віктор Піцул.
Того дня у боях в районі Стукалової Балки і Металіста загинули також 3 військовослужбовців 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї ОГПБр та 4 бійців батальйону «Айдар», кілька військовослужбовців з різних підрозділів були поранені і захоплені в заручники, серед них доброволець «Айдару» Надія Савченко[1].
Вісім з дев'ятьох загиблих десантників — буковинці, один солдат родом з Волині. 21 червня пройшло прощання у військовій частині в Чернівцях[2]. 22 червня Віктора Піцула та ще чотирьох чернівчан поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Чернівці у Годилові.
Залишились батьки, Світлана Пилипівні і Петро Дарійович, та молодший брат Владислав.
Нагороди та відзнаки ред.
- Орден «За мужність» III ступеня, — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (02.08.2014, посмертно)[3].
- Почесна відзнака Чернівецької міської ради Медаль «На славу Чернівців» (2015, посмертно)[4].
Вшанування пам'яті ред.
- 14 грудня 2016 року у місті Чернівці на фасаді будівлі Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4 (колишня 18 школа, вулиця Небесної Сотні 18А), де навчався Віктор Піцул, йому відкрито меморіальну дошку[5].
- 18-19 лютого 2017 року в місті Чернівці на базі спортивного залу Буковинського державного медуніверситету відбувся чемпіонат області з пауерліфтингу серед дорослих, ветеранів, юнаків та дівчат, юніорів та юніорок. Чемпіонат було присвячено пам'яті чотирьох спортсменів Федерації пауерліфтингу Чернівецької області, які загинули в зоні АТО, — це Віктор Піцул, Ігор Крисоватий, Леонід Дергач та Андрій Галай[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома // «Дзеркало тижня», 18 червня 2014. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ На Буковині прощались з десантниками // Міністерство оборони України, 23 червня 2014
- ↑ Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Почесною відзнакою міської ради посмертно нагородять 18 чернівчан, які загинули в АТО // Чернівецька міська рада, 10 червня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
- ↑ Героям, які загинули на сході України, в Чернівцях відкрили меморіальні дошки // АСС, 14 грудня 2016
- ↑ Чемпіонат області з пауерліфтингу відбувся у Чернівцях // «Буковинська правда», 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
Джерела ред.
- Піцул Віктор Петрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Піцул Віктор Петрович // Український меморіал.
- Піцул Віктор Петрович // Сторінка пам'яті на сайті Чернівецької облдержадміністрації.
- Марина Корпан. Осиротіли… // «Молодий Буковинець», 26 червня 2014.
- Наталія Брянська. А мати жде до дому сина… Рідні загиблого на війні буковинця Віктора Піцула не можуть змиритися з болючою втратою // «Час», 3 вересня 2015.
- Віктор Піцул // facebook Фотопроект «Якби не війна», 28 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття про спортсмена. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |