Довгокрил європейський

вид ссавців
(Перенаправлено з Довгокрил західний)

Довгокри́л європейський[1], довгокрил західний[2], довгокрил звичайний[3] (Miniopterus schreibersii) — кажан родини довгокрилових (Miniopteridae), один з 13 видів роду довгокрил (Miniopterus).

Довгокри́л за́хідний
Miniopterus scheibersii 01-cropped.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Довгокрилові (Miniopteridae)
Рід: Довгокрил (Miniopterus)
Вид:
Довгокри́л за́хідний (M. schreibersii)
Біноміальна назва
Miniopterus schreibersii
(Kuhl, 1817)
Miniopterus schreibersii range Map.png

Таксономічна характеристика. Один з 13 видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. Вид довгий час іменували «звичайний», що було характерно для широко політипних видів у період до їх поліду на «малі» види. після виокремлення зі складу «звичайного» довгокрила низки нових видів за ним в українській мові закріплено назву «довгокрил західний»[4].

Статус виду в Червоній книзі — II категорія.

Поширення. Крим та Закарпаття. Ареал охоплює також Пд. і Центр. Європу, Пн. Африку, Пд.-Сх. Азію, Австралію, острови — Мадагаскар, Цейлон, Філліпінські, Нова Гвінея та Японські; вид зустрічається на Кавказі, Закавказзі, у гірській системі Копетдаг, Пд. Далекого Сходу.

Місця перебування. Передгірні та гірські райони. Селиться в підземних схованках (печери, гроти, тунелі), влітку іноді трапляється на горищах.

Чисельність. Незначна. Невеликі колонії збереглись у Рахівському, Берегівському, Мукачівському і Тячівському районах Закарпат. обл. Спорадично знаходять у карстових печерах Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника. В Криму зник у 60-х рр. 20 століття.

Причини зміни чисельності. Масове відловлювання тварин, руйнування схованок; спелеотуризм, забруднення природного середовища пестицидами.

Особливості біології. Перелітний вид. Зимує за межами України, окремі особини залишаються зимувати на Закарпатті, влаштовуючи схованки в теплих ділянках печер з температурою повітря бл. 7 — 10 °C, відносною вологістю 80 — 85 %. Живе колоніями; може утворювати мішані зграї з ін. видами кажанів (зокрема, з нічницею гостровухою та нічницею великою). їжу добуває через 35 — 50 хв після заходу сонця. Літає швидко і мінливо над узліссями, садами, виноградниками. Живиться дрібними комахами — жуками та лускокрилими, двокрилими та прямокрилими. Самка раз на рік (червень — липень) народжує одне маля.

Розмноження у неволі. Даних немає.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Охороняється довгокрил в Карпатському біосферному заповіднику. Слід обмежити відвідування печер спелеотуристами, створити нові заказники у Закарпатській області, зокрема на околиці с. Ділового Рахівського району (єдине місце зимівлі колоній виду в Україні, існувало до 2003 року).

Джерела інформаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Наказ Міндовкілля від 19.01.2021 (набрав чинності 12.03.2021) Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021. 
  2. Загороднюк І. В. & Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30.
  3. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 169.
  4. Загороднюк, І. В., І. Г. Ємельянов. 2012. Таксономія і номенклатура ссавців України [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]. Вісник Національного науково-природничого музею, 10: 5–30.

ДжерелаРедагувати