Добросмислов Дмитро Костянтинович

радянський актор театру, учасник підпілля

Дмитро Костянтинович Добросми́слов (нар. 1901, Крутоямки — пом. 10 квітня 1944, Сімферополь) — російський радянський актор театру; заслужений артист РРФСР. Член сімферопольської підпільної організації «Сокіл» в роки німецько-радянської війни.

Добросмислов Дмитро Костянтинович
рос. Добросмыслов, Дмитрий Константинович
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні рос. Добросмыслов, Дмитрий Константинович
Народився 1901
Спаський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 10 квітня 1944(1944-04-10)
Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання Сімферополь
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор театру
Заклад Казанський державний академічний російський Великий драматичний театр імені Василя Качаловаd, Омський академічний театр драмиd, Ставропольський театр драмиd і Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР

Біографія ред.

Народився у 1901 році в селі Крутоямках Спаського повіту Казанської губернії Російської імперії в сім'ї вчителів. У 1918 році закінчив Спаську школу ІІ ступеня. Під час навчання в школі грав у драматичному гуртку[1].

Після закінчення школи служив у Червоній армії, проходив службу в Середній Азії. Після служби поступив до ветеринарного інституту в Казані і займався в драматичному гуртку. Упродовж 1922—1924 років навчався у театральній студії при Казанському театрі, а 1924 року вступив на службу до Казанського російського драматичного театру[1].

Пізніше грав у театрах у Чебоксарах, Брянську, Вологді, Омську, Ленінграді, П'ятигорську. У 1937—1938 роках грав у Ставропольському крайовому театрі драми. 1938 року поступив на службу до Кримського драматичного театру імені Максима Горького в Сімферополі. За роль Наполеона у п'єсі Володимира Соловйова «Фельдмаршал Кутузов» отримав звання заслуженого артиста РРФСР[1].

Під час німецько-радянської війни разом із дружиною Зоєю Яківною був членом підпільної групи опору «Сокіл», очолюваної художником театру Миколою Баришевим. Учасникам групи вдалося скласти карту німецьких об'єктів і передати її радянському командуванню, після чого об'єкти ворога були знищені[1]. Був арештований разом з усіма учасниками групи і після катувань розстріляний 10 квітня 1944 року. Похований у Сімферополі, в братській могилі працівників театру на Староруському цвинтарі.

Ролі ред.

Вшанування ред.

 
меморіальна дошка.

Примітки ред.

Література ред.