Добра (Переворський повіт)

Добра (пол. Dobra) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Сенява Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться за 5 км на схід від Сіняви. Населення — 479 осіб (2011[1]).

Село
Добра
пол. Dobra
Dobra cerkiew.JPG

Координати 50°11′43″ пн. ш. 22°41′08″ сх. д. / 50.19530000002777825° пн. ш. 22.685600000027779544° сх. д. / 50.19530000002777825; 22.685600000027779544Координати: 50°11′43″ пн. ш. 22°41′08″ сх. д. / 50.19530000002777825° пн. ш. 22.685600000027779544° сх. д. / 50.19530000002777825; 22.685600000027779544

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Сенява
Перша згадка 1470
Населення 479 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-530
Автомобільний код RPZ
SIMC 0611117
GeoNames 773164
Офіційний сайт dobra.cba.pl
Добра. Карта розташування: Польща
Добра
Добра
Добра (Польща)
Добра. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Добра
Добра
Добра (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село зустрічається в 1470 р.

Латинізація села (як перший етап полонізації) розпочата у другій половині XIX ст.: у 1857 р. було лише 6 римо-католиків, у 1859 — 184, у 1877 — 259, у 1914 — 557, у 1938 — 614.

Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" село належало до Ярославського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у Добрій у 1880 р. було 253 будинки, проживали 1526 мешканів. В селі була власна греко-католицька парафія. Землі села належали князю Владиславу Чарторийському.[2]

1906 року в селі було відкрито читальню "Просвіти". Кількість книг — 142 (станом на кінець 1930-х рр.). 73 жителі села були членами читальні[3].

1928 року в Добрій було створено кооператив "Основа"[4].

На 01.01.1939 в селі проживало 2530 мешканців, з них 1880 українців, 630 поляків і 20 євреїв[5]. Село належало до ґміни Сенява Ярославського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[6], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою постановила виселити село і мешканців переселили в Ізмаїльську область.[7] У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, Добра знову була окупована німцями і мешканці отримали можливість повернутися в село. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.

В Добрій була велика українська громада, про це свідчить в т.ч. і наявність греко-католицької парафії Сінявського деканату Перемишльської єпархії. Архівні дані свідчать, що впродовж 1945 року з Доброї було виселено 706 українців (160 сімей) у села Тернопільської, Дрогобицької, Одеської та Станіславської областей[8].

19 січня 1946 року село було атаковане польським збройним загоном "Волиняка". "Волиняк" з 22 солдатами замордували 33-ох українців у віці від 1 до 72. На кладовищі стоїть пам'ятник жертвам "Волиняка" з написом: «Тут спочивають мешканці Доброї замордовані 19 січня 1946 р.» і 27 імен з віком. 6 з них — до 12 років, 14 — більше 50, 12 жінок і нема жодного чоловіка віком менше 57 років.

Схожих атак до цього було багато. Також на кладовищі є три могили замордованих.[9]

Решту українців 1947-го р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі[10].

До 1975 року село належало до Ярославського повіту. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Пам'яткиРедагувати

Податковий реєстр 1515 року документує сплату податку попом, отже вже тоді в селі була церква.

В селі знаходиться церква колишньої греко-католицької парафії Воскресіння Христа. Будинок церкви датується 1880 роком, проте після пожежі відбудовувався в 1915-1921 роках. Тепер це римо-католицький костел. Біля костелу знаходиться дзвіниця, побудована на межі XIX-ХХ ст.

ПриродаРедагувати

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 254 61 170 23
Жінки 225 53 127 45
Разом 479 114 297 68

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добра (Переворський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Dobra 2(2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 66. (пол.)
  3. Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.56-64
  4. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.75-87
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червень 2016. Процитовано 19 листопад 2017. 
  8. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  9. . Богдан Гук „1947. Пропам’ятна книга”. Варшава, 1997, С.177
  10. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати

  • Сайт міста ґміни Сінява. Черце і Добра [1] (пол.)

ПосиланняРедагувати