Добржанський Феодосій Григорович

американський еволюційний біолог, генетик і зоолог українського походження

Добржа́нський (Добжанський) Феодосій (Теодосій) Григорович (12 (25) січня 1900(19000125), Немирів, Подільська губернія, Російська імперія — 18 грудня 1975, Дейвіс, Каліфорнія, США) — визначний український[8] і американський еволюційний біолог, генетик і зоолог. Основоположник американської популяційної генетики. Зробив великий внесок у розвиток теорії еволюції та генетики, зокрема був однією з центральних фігур у створенні сучасної синтетичної теорії еволюції. Член Лондонського королівського товариства, Німецької академії природодослідників «Леопольдина», Шведської академії наук, Данського королівського товариства. Професор Колумбійського університету.

Феодосій Добжанський
Т. Добржанський у 1943 році в Бразилії
Т. Добржанський у 1943 році в Бразилії
Т. Добржанський у 1943 році в Бразилії
Народився12 (25) січня 1900(1900-01-25)
Немирів, Подільська губернія, Російська імперія
Помер18 грудня 1975(1975-12-18) (75 років)
Дейвіс, Каліфорнія, США
·серцева недостатність[1]
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
США США
Національністьукраїнець
Діяльністьеволюціоніст, генетик, зоолог, науково-педагогічний працівник, ентомолог, викладач університету, біолог, письменник, натураліст, population geneticist
Alma materКиївський університет
Галузьеволюційна біологія, генетика, зоологія, ентомологія
ЗакладКолумбійський університет[1]
Університет Каліфорнії в Дейвісі
Рокфеллерівський університет[2]
Рокфеллерівський університет[2]
Науковий керівникЮ. О. Філіпченко
Відомі учніФ. Х. Аяла
Аспіранти, докторантиФрансиско Хосе Айала
Richard Lewontind[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[1]
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук[4]
Національна академія дей-Лінчей[5]
Американське філософське товариство[6][7]
Національна академія наук США[1]
Genetics Society of Americad
Американське товариство натуралістівd
Society for the Study of Evolutiond
American Society of Zoologistsd
Behavior Genetics Associationd
Відомий завдяки:Синтетична теорія еволюції
Нагороди

Життєпис

ред.

Народився на Поділлі, у Немирові, 12 (25) січня 1900 року. Захаров, який досліджував біографію Феодосія Добржанського, пише: «В його родоводі злилися польські й українські корені: батько походив із шляхетського роду, мати була донькою й онукою православних священиків»[9]

У 1909 році родина Добржанського переїхала до Києва. Тут він навчався в Шостій київській гімназії, де був єдиним здібним у біології учнем, а тому вчитель Анатолій Поляков дозволяв йому вільно користуватися мікроскопом і кабінетом природознавства.

У 1917—1921 роках навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету, спеціалізувався на кафедрі зоології, де працював під керівництвом ентомолога Віктора Лучника, а надалі зоолога та цитолога Сергія Кушакевича.[10]

В той же час у 1919—1920 роках був співробітником Комітету вивчення фауни УАН і протягом 1920—1923 років працював у Зоологічному музеї ВУАН[11][12]. Одночасно протягом 1919—1923 років працював у Київському сільськогосподарському інституті Київського політехнічного інституту (зараз НУБіП), спочатку асистентом і згодом лектором.[13]

 
Добржанський в молоді роки.

Протягом 1924—1927 років навчався в аспірантурі в Ленінграді у Ю. О. Філіпченко.

1924 року одружився із Наталею Сіверцевою (померла у 1969 році).

З 1927 року — у США.

У 1937 році видав книгу «Генетика та походження видів», що стала однією з найважливіших праць з синтетичної теорії еволюції.[14] За неї 1941 року нагороджений медаллю Даніеля Жиро Елліота від Національної академії наук США.

У 1964 році став почесним доктором Оксфордського університету.

Автор понад 500 праць.

Софія Добржанська, дочка вченого, згадує епістолярне зауваження відомого еволюціоніста Ернста Майра про те, що Добржанський завжди вважав себе руським. Вона так закінчила свої спогади: «його наука становила все його життя... єдиною країною, в якій мій батько завжди відчував себе громадянином, була країна, яка не знає кордонів, це країна науки».[15]

Серед учнів Добржанського — Франсиско Аяла, Колін Піттендрай, Річард Левонтін та інші.

Нагороди та визнання

ред.

Членство

ред.
  • Національної академії наук США (1943)
  • Американської академії мистецтв і наук
  • Американського філософського товариства
  • Лондонського королівського товариства
  • Королівської Шведської академії наук
  • Королівської Данської академії наук
  • Бразильської академії наук
  • Академії «Леопольдіна»
  • Національної академії деї Лінчеї

Президент

ред.

Почесні ступені

ред.

Нагороди

ред.

Наукові праці

ред.
  • Dobzhansky, Th. Genetics and the Origin of Species. — Columbia University Press: New York, 1937. (2nd ed., 1941; 3rd ed., 1951)
  • The Biological Basis of Human Freedom. — 1954.
  • Dunn, L. C., & Dobzhansky, Th. Heredity, Race, and Society. — The New American Library of World Literature, Inc.: New York, 1946.
  • Dobzhansky, Th. Evolution, Genetics, & Man. Wiley & Sons: New York, 1955.
  • Dobzhansky, Th. Mankind Evolving. Yale University Press: New Haven, Connecticut, 1962.
  • Dobzhansky, Th. The Biology of Ultimate Concern. New American Library: New York, 1967.
  • Dobzhansky, Th. Genetics of the Evolutionary Process. Columbia University Press: New York, 1970.
  • Genetic Diversity and Human Equality. — 1973.
  • Dobzhansky, Th., F.J. Ayala, G.L. Stebbins & J.W. Valentine. Evolution. — W.H. Freeman: San Francisco, 1977.
  • Dobzhansky, Th. Dobzhansky's Genetics of Natural Populations I-XLIII. R.C. Lewontin, J.A. Moore, W.B. Provine & B. Wallace, eds. Columbia University Press: New York, 1981. (reprints the 43 papers in this series, all but two of which were authored or co-authored by Dobzhansky)

Цитати

ред.
 
Мозаїчний медальйон на підлозі головного залу «Jordan Hall of Science» в Університеті Нотр-Дам.

Серед відомих цитат Феодосія Добржанського є одна, якій в англійській вікі присвячено окрему статтю[16] і яка стала назвою одного його есе, опублікованого 1973 року в журналі «American Biology Teacher»:

  • «nothing in biology makes sense except in the light of evolution» (ніщо в біології не має сенсу, окрім як крізь призму еволюції)

Пам'ять

ред.

У 2019 році Наукове товариство Шевченка в США заснувало генетичний клуб імені Феодосія Добржанського[17].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Ayala F. J., Fitch W. M. Genetics and the origin of species: An introductionPNAS, 1997. — doi:10.1073/PNAS.94.15.7691
  2. а б Письма Ж.А. Медведева к Ф.Г. Добржанскому, Zh.A. Medvedev’s letters to Th. Dobrzhansky // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 41–53. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. https://www.amacad.org/sites/default/files/academy/multimedia/pdfs/publications/bookofmembers/electionIndex1950-1999.pdf
  5. Grossi F. Theodosius Dobzhansky
  6. NNDB — 2002.
  7. https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Theodosius+Dobzhansky&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
  8. Dojo - Феодосій Добржанський: український батько популяційної генетики[недоступне посилання]
  9. Захаров И. А. Феодосий Григорьевич Добржанский — 110 лет со дня рождения [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вестник Вавиловского общества генетиков и селекционеров. — 2010. — Том 14, № 2. — С. 213—222. (рос.)
  10. Як Феодосій Добжанський став світовим науковцем та радянським зрадником - ivinnychanyn.com (укр.). 29 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  11. Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.
  12. Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.
  13. Adams, M.B. ed., 2014. The evolution of Theodosius Dobzhansky: Essays on his life and thought in Russia and America. Princeton University Press: p. 65 (англ.)
  14. Cain, Joe (2002). Journal of the History of Biology. 35 (2): 207—219. doi:10.1023/A:1016008821530. ISSN 0022-5010. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. Голубовский М. Д. Добржанский в двух мирах [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.] // Информационный вестник ВОГИС. — 2000. — № 12(рос.)
  16. Nothing in biology makes sense except...
  17. The Creation of the Dobzhansky Genetics Club. Shevchenko Scientific Society. 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.(англ.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.