Димитар Страшиміров
| Димитар Страшиміров | |
|---|---|
| Димитър Страшимиров | |
 | |
| Ім'я при народженні | Димитр Тодоров Страшиміров |
| Народився |
20 грудня 1868 Варна, Болгарія |
| Помер |
2 березня 1939 (70 років) Софія, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Діяльність | історик, письменник, публіцист, журналіст, критик, громадський діяч |
| Галузь | історія[1], соціальна активність[d][1], творче та професійне письмоd[1] і публіцистика[1] |
| Alma mater | Бернський університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Знання мов | болгарська[1] |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Брати, сестри | Антон Страшиміров і Todor Kyurkçievd |
Димитр Страшиміров (болг. Димитър Страшимиров; 20 грудня 1868, Варна — 2 березня 1939, Софія) — болгарський історик, письменник, публіцист, журналіст і критик. Педагог і громадський діяч. Доктор наук (з 1893).
Життєпис ред.
Син майстра-муляра. Брат Антона Страшимірова (1872 — 1937), болгарського письменника-демократа.
Закінчив історико-філологічний факультет університету в Берні (Швейцарія). Доктор наук з 1893.
У 1927 — 1929 — директор Національного театру в Софії. У 1930 — 1935 — заступник директора Національної бібліотеки Болгарії.
У 1911 — депутат Великих Народних зборів у Болгарії.
Наукова та творча діяльність ред.
Основні роботи історика Д. Страшимірова присвячені Болгарському національному відродженню в XIX ст.
Найвизначніша праця — «История на Априлското възстание» (т. 1-3, Пловдив, 1907), що містить опис визвольної боротьби періоду, що передував Квітневому повстанню 1876, і докладний виклад подій, пов'язаних з підготовкою і проведенням самого повстання. В силу багатства фактичних даних зберігає своє значення і зараз.
Важливе значення мають підготовлені ним видання документів. Для праць Д. Страшимірова характерні глибокий аналіз фактів, широта висновків, розуміння ролі народних мас в історичному розвитку.
Д. Страшиміров — автор низки проізаїчних творів, збірок віршів, драм (роман «Серед мороку» (1901), поезія «Південні сонети» (1894), п'єса «Вороги» (1912).
Вибрана бібліографія ред.
- Серед мороку (1901) — великий роман з партійної боротьби болгарів;
- История на Априлското въстание. Т. I. Предыстория; Т. II. Приготовления. Пловдив, 1907
- История на Априлското въстание. Т. III. Въстание и пепелища. Пловдив, 1907
- В. Левски. Живот, дела, извори, (т. 1), С., 1929;
- Христо Ботев, като поет и журналист (1897);
- Архив на Възраждането, т. 1-2, С., 1908;
- Раковски и неговато время, 1924;
- Любен Каравелов, 1925 и др.
Література ред.
- Велева М., Димитър Страшимиров. Историографски очерк, София, 1972.
Посилання ред.
- Димитър Тодоров Страшимиров [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]