Дзюбан Максим Мирославович
Макси́м Миросла́вович Дзю́бан (нар. 27 серпня 1992, Львів, Україна — 31 серпня 2014, Луганський аеропорт[1], Луганськ, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України (80-та окрема десантно-штурмова бригада).
| Дзюбан Максим Мирославович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
27 серпня 1992 Львів, Україна | |
| Смерть |
31 серпня 2014 (22 роки) Луганський аеропорт (?)[1], Луганськ, Україна | |
| Поховання | Личаківський цвинтар | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Дзюбан Максим Мирославович у Вікісховищі | ||
Короткий життєпис ред.
Здобув середню освіту у львівській ЗОШ № 60. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв, спеціальність — туризм.[2]
Призваний за мобілізацією; стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади.
Загинув у бою біля луганського летовища. З 31 серпня з Максимом втрачено зв'язок. Терористи не дали одразу забрати тіло з поля бою, телефонували з його телефону рідним. Тіла Максима Дзюбана, Євгена Іванова, Миколи Кльоба, Назарія Попадика та Сергія Тимощука були доставлені до моргу міста Лутугине — на території, захопленій терористами та російськими військовими.
16 жовтня 2014 року тіла 5-ти загиблих десантників були вивезені з Лутугиного представниками Цивільно-військового співробітництва Міністерства оборони України та доставлені до Дніпропетровська.
Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Парастас за загиблим Героєм відбувся у п'ятницю, 25 березня 2016 року, у передпоховальній каплиці, що по вул. Пекарській. 26 березня 2016 року, у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася прощальна панахида[3]. Траурна процесія рушила центром міста від гарнізонного храму до Личаківського цвинтаря, де відбулося перепоховання Героя на полі почесних поховань № 76.
По смерті залишився батько.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- згідно рішення виконкому ЛМР учасник АТО Максим Дзюбан вшанований меморіальною табличкою, яка була встановлена на фасаді будівлі Львівської середньої загальноосвітньої школи № 60 (вул. Полтави, 32), у якій він навчався[5]. Освячення та відкриття меморіальної таблиці герою українсько-російської війни відбулося у лютому 2016 р..
Примітки ред.
- ↑ а б Інші загиблі. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- ↑ Вічна пам'ять Герою! (укр.). Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ У суботу у Львові прощатимуться із Героєм Максимом Дзюбаном. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 3 лютого 2017 року № 23/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Двом учасникам АТО у Львові встановлять меморіальні таблиці. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
Джерела ред.
- Дзюбан Максим Мирославович [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- У Львові відкрили меморіальну дошку захиснику Луганського аеропорту [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]