Вікіпедія

Джордж Мартін (письменник)

американський письменник-фантаст, сценарист і продюсер
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Джордж Мартін (значення).

Джордж Ре́ймонд Рі́чард Ма́ртін (англ. George Raymond Richard Martin; нар. 20 вересня 1948, Байонн (Нью-Джерсі)) — американський письменник-фантаст, сценарист і продюсер. Автор популярного циклу книг у жанрі фентезі «Пісня льоду й полум'я». Книги перекладені багатьма мовами.

Джордж Реймонд Річард Мартін
англ. George Raymond Richard Martin
Джордж Мартін у 2017 році
Ім'я при народженніангл. George Raymond Martin
Народився20 вересня 1948(1948-09-20) (76 років)
США Байонн, Нью-Джерсі
ГромадянствоСША США
Місце проживанняСанта-Фе[1]
ДіяльністьПисьменник, редактор, сценарист, кінопродюсер
Alma materПівнічно-Західний університет
Науковий ступіньБакалавр наук,
Магістр наук
ЗакладClarke Universityd[2]
Роки активності1971[2] — тепер. час
НапрямокФантастика
Жанрфантастика жахів, фентезі, наукова фантастика
Magnum opus«Пісня льоду й полум'я»
ПартіяДемократична партія США
Конфесіяагностицизм
Автограф
Нагороди

Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість (1979)

Премія Г'юґо за найкращу коротку повість (1980)

Премія Г'юґо за найкращу повість (1975)

Премія Г'юґо за найкраще оповідання (1980)

Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість (1986)

Премія «Сейун» за найкраще перекладене оповіданняd (1983)

Премія «Локус» за найкращу збіркуd (1977)

Премія «Локус» за найкращу збіркуd (1982)

Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1980)

Премія «Локус» за найкращу повістьd (1976)

Премія «Локус» за найкраще оповіданняd (1980)

Премія «Локус» за найкращу повістьd (1981)

Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1982)

Премія «Локус» за найкращу коротку повістьd (1984)

Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1997)

Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1999)

Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2003)

Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2012)

Премія Г'юґо за найкращу повість (1997)

Премія «Гігамеш» (1989)

Премія «Геффен» (2002)

Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2003)

Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2004)

Премія «Ігнотус» за найкращий іноземний романd (2006)

Премія «Інкпот» (1988)

Літературна премія імені Карла Сендбергаd (2020)

Премія «Г’юго» за найкращу драматичну постановку, довга формаd (2012)

Сайт: Website of author George R.R. Martin
CMNS: Джордж Мартін у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

ред.

Народжений у родині працівника порту. Його родина мешкала в житловому комплексі федерального житлового проекту біля доків Байонне. Навчався у школі Мері Джейн Донаг'ю та середній школі Маріста.

З дитинства захоплювався читанням, писав і продавав страшні історії сусідським дітям, в старших класах став прихильником коміксів видавництва Марвел.

Навчався в Північно-Західному університеті (Northwest University) в Еванстоні, штат Іллінойс. В 1970 році здобув ступінь бакалавра, в 1971 — магістра за спеціальністю «журналістика».

Водночас Мартін почав писати фантастичні оповідання. Його перше оповідання «Герой» (англ. The Hero), опубліковане в журналі Galaxy, здобуло премію «Г'юґо».

Мав бути призваним на військову службу під час війни у В'єтнамі, але ухилився від призову як Відмовник за ідейними міркуваннями. Замість армії у 1972—1974 роках проходив альтернативну службу в програмі VISTA при Cook County Legal Assistance Foundation, яка боролася з бідністю.

У 1973—1976 роках проводив шахові турніри для Continental Chess Association.

У 1976—1978 роках викладав журналістику в Clarke College, м. Дюбук, штат Айова.

У 1980-тих роках переїхав до Голлівуду, де працював сценаристом (серіал The Beauty and The Beast), редактором (серіал «Сутінкова зона»), продюсером (серіал Doorways).

1978 року публікується його перший роман «Світло, що вмирає», далі видається збірка оповідань «Піщані королі» (1981) та роман Windheaven (1981, у співавторстві з Лізою Татл).

Дитяче захоплення страшними історіями знаходить своє втілення в романі Fevre Dream (1982), який критики визнають однією з найкращих книг про вампірів.

Проте вершиною творчості письменника вважається фентезі-епопея «Пісня льоду й полум'я» (A Song of Ice and Fire), яку він розпочав 1996 року романом «Гра престолів» (A Game of Thrones). У 2005 році четверта книга серії — «Бенкет круків» (A Feast for Crows) очолила список бестселерів в рейтингу The New York Times.

2007 року письменник оголосив, що права на екранізацію всієї серії придбані HBO Productions. По кожній книзі з циклу буде відзнято фільм.

Особисте життя

ред.

З 1975 по 1979 рік був одружений з Гейл Барнік (Gale Burnick), дітей не має. Мешкає в Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Громадянська позиція

ред.

Під час російського вторгнення в Україну у етері вечірнього шоу «The Late Show» з Стівеном Кольбером заявив, що, через ядерні погрози Росії, «хотів би на одному з драконів із його книг полетіти до Кремля, щоб спалити його»[4].

Бібліографія

ред.

Серія «Пісня льоду й полум'я»

ред.
Докладніше: Пісня льоду й полум'я

Приквели до «Пісні льоду й полум'я»

ред.

Повісті

ред.

Історія дому Таргарієнів

ред.

Лицар сімох королівств

ред.
Докладніше: Лицар Сімох Королівств

До циклу також належать три новели, які, щоправда, не пов'язані з ним сюжетно. В Україні усі вони об'єднані у збірку під назвою «Лицар Сімох Королівств».

Інші твори

ред.

Романи

ред.

Оповідання

ред.

Збірки оповідань

ред.

Кіносценарії

ред.

Нагороди

ред.
Рік Нагорода Категорія Твір
1975 Премія Г'юґо Найкращий роман «Пісня для Лії» (A Song for Lya)
1976 Премія Локус The Storms of Windhaven
1977 Премія Локус Найкраща авторська колекція «Пісня для Лії» (A Song for Lya)
1979 Премія «Неб'юла» Найкраща коротка повість «Піщані королі» (Sandkings)
1980 Премія Г'юґо Найкраща коротка повість «Піщані королі» (Sandkings)
Найкраще оповідання «Шлях хреста та дракона» (The Way of Cross & Dragon)
Премія Локус Найкраща коротка повість «Піщані королі» (Sandkings)
Найкраще оповідання «Шлях хреста та дракона» (The Way of Cross & Dragon)
1981 Премія Локус Найкращий роман Ночеліт
1982 Daikon (японський аналог «Г'юґо») Найкращий іноземний роман Ночеліт
Премія Локус Найкраща повість Guardians
Найкраща колекція одного автора «Піщані королі» (Sandkings)
1984 Премія Балрог[en] Роман The Armageddon Rag
Премія «Гігамеш» Найкращий роман Fevre Dream
Премія Локус Найкраща повість The Monkey Treatment
1985 Премія «Неб'юла» Portraits of His Children
1987 Премія «Гігамеш» Найкраща антологія/колекція Songs the Dead Men Sing
Daedelus Wild Cards
Премія Брема Стокера Роман The Pear-Shaped Man
1988 Всесвітня премія фентезі Роман The Skin Trade
1989 Премія «Гігамеш» Найкращий роман Tuf Voyaging
1997 Премія Г'юґо Найкраща повість «Кров дракона» (Blood of the Dragon)
Премія Локус Найкращий фантастичний роман «Гра престолів» (A Game of Thrones)
1999 Премія Локус «Битва королів» (A Clash of Kings)
2002 Премія «Ґеффен» Найкращий перекладений фентезійний роман «Буря мечів» (A Storm of Swords)
2013 Премія «Ґеффен» Найкращий перекладений фентезійний роман «Танок драконів» (A Dance with Dragons)

Переклади українською

ред.

Українською серію видає KM Books починаючи з 2012 року.[5] Станом на початок 2017 року українською мовою друком всі п'ять частин епопеї «Пісня льоду й полум'я» вже вийшли у видавництвом «KM Books». У 2017 видавництво KM Books також видало український переклад збірки оповідань «Лицар Сімох Королівств», що виступає як пріквел до основної серії романів. Переклад всіх книг здійснила Наталя Тисовська.

Серія «Пісня льоду й полум'я»
  • Мартін, Джордж Р. Р. (2013). Гра престолів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 1. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 800 стор. ISBN 978-617-538-178-6.
  • Мартін, Джордж Р. Р. (2014). Битва королів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 2. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 864 стор. ISBN 978-617-538-325-4.
  • Мартін, Джордж Р. Р. (2015). Буря мечів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 3. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: Країна Мрій. 1152 стор. ISBN 978-617-538-399-5.
  • Мартін, Джордж Р. Р. (2016). Бенкет круків. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 4. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 832 стор. ISBN 978-617-7409-11-2.
  • Мартін, Джордж Р. Р. (2018). Танок драконів. Пісня льоду й полум'я. Т. Книга 5. Переклад з англ.: Наталя Тисовська. Київ: KM Books. 1152 стор. ISBN 978-617-7535-75-0.
Інші книги

З 2012 року перекладач В'ячеслав Бродовий викладає у мережі власний неофіційний переклад романів та повістей епопеї («Пісня льоду та вогню»), у якому використовує елементи мовно-культурної адаптації створеної автором атмосфери до українських старожитностей. Йому ж належать переклади творів Мартіна «Заплотний лицар», «Служивий мечник», «Таємничий лицар», «Принцеса і королева, або Чорні та зелені»[6].

2012 року неофіційний український переклад прологу першого роману епопеї виконано Віталієм Данмером[7].

Кіноадаптації

ред.
  • Серіал «Ночеліт», 2018
  • Серіал «Гра престолів», 2011
  • Серіал «Дім Драконів», 2022

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://georgerrmartin.com/about-george/life-and-times/
  2. ↑ а б https://www.biography.com/writer/george-rr-martin
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Малай, Катерина (26 жовтня 2022). Автор Гри престолів Джордж Мартін заявив, що хотів би спалити Кремль одним з драконів, на тлі ядерного шантажу РФ. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 8 березня 2023.
  5. ↑ Книгу «Гра престолів» можна буде купити українською [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua, 25 жовтня 2012
  6. ↑ Мартин та 2012—2017.
  7. ↑ Мартін, 2012.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джордж Мартін (письменник)
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Мартін (письменник)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Мартін_(письменник)&oldid=43917478