Джованні де Медічі (військовик)

кардінал

Джованні де Медічі (*Giovanni de' Medici, 17 травня 1567 — 19 липня 1621) — тосканський військовик, дипломат, архітектор. Відомий як Дон Джованні.

Джованні де Медічі
Народився 17 травня 1567(15670517)
Флоренція
Помер 19 липня 1621
Мурано
Поховання Венеція
Країна  Венеційська республіка
Національність італієць
Діяльність архітектор, кондотьєр, дипломат
Знання мов італійська[1]
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід Медічі
Батько Козімо I Медічі
Мати Елеонора дель Альбіцці
Брати, сестри Вірджинія Медічі, Princess Maria de' Medici of Tuscanyd, Bia de' Medicid, Лукреція ді Козімо Медічі, Ізабелла Медічі, Garzia de' Medicid, Pietro de' Medicid, Giovanni de' Medicid, Фердинандо I Медічі, Франческо I Медічі і Pedricco de' Medicid
У шлюбі з Лівія Вернацца
Діти 1 син і 1 донька

Життєпис ред.

Походив з роду Медічі. Був позашлюбним сином Козімо I, великого герцога Тосканського, та його коханки Елеонори дель Альбіцці. Народився у 1567 році у Флоренції. Незабаром батько видав Елеонору за Бартоломео Панчатики, втім узаконив Джованні. Його виховання займалася зведена сестра Ізабелла. В подальшому виховувався під орудою гуманіста Баччо Брандіні та Остіліо Річчі. Виявив хист до математики, малювання, вільно володів латиною, івритом, французькою, іспанською, німецькою, англійською, давньогрецькою, арамейською мовами.

У 1579 році представляв велике герцогство, будучи номінальною головою посольства до Венеціанської республіки. У 1581 році Джованні було спрямовано до Генуї, щоб висловити повагу імператриці-удовиці Марії Іспанській.

У 1587 році розпочав військову кар'єру, вступивши на службу до Алессандро Фарнезе, штатгальтера іспанського короля в Іспанських Нідерландах. Брав участь у захопленні Брабанту, підкоренні Брюсселя.

У 1589 році отримав титул іспанського гранда. Того ж року вимушений був повернутися до Флоренції. У 1590—1591 роках представляв велике герцогство на конклавах у Римі під час обрання пап римських.

У 1594—1596 роках очолював тосканські війська, що брали участь у війні Рудольфа II, імператора Священної Римської імперії, проти Османської імперії. Звитяжив у битві при Д'єрі, захоплені міст Естергом і Вишеград. У 1596 році спільно з Фердинадом Штирійським (майбутнім імператором Фердинандом II) захопив місто Каніжа, за що отримав посаду генерала артилерії імперії.

У 1597 році очолив залогу замку Іф, відбивши напад загонів Католицької ліги на чолі із Карлом Гізом. У 1598 році стає нетитулованим грандом Іспанії. Водночас його зведений брат Фердинандо I, великий герцог Тосканський, призначив дона Джованні послом держави в королівстві Іспанія. На цій посаді перебував до 1600 року.

У 1601 році брав участь у новій війні проти Османської імперії. У 1602 році поступив на службу до іспанського короля Філіппа III. У складі війська брав участь в облозі Остенде у Фданжрії. У 1602 році разом з Маттео Нігетті працював над проектуванням і зведенням капели Князів (Cappella dei Principi) для церкви Сан-Лоренцо у Флоренції. 1605 року звільнився з іспанського війська через недостатню зарплатню. У 1608 році поступив на службу до Венеціанської республіки, отримавши у 1610 році від дожа титул генерала війська.

У 1611 році за правління нового великого герцога Тосканського Козімо II повернувся до Флоренції, де займався створення міліції. Згодом відповідав за розбудову порту Ліворно. У 1612 році став патроном театральної трупи «Конфіденті».

У 1613 році владнав територіальні суперечки між Тосканою та Папською державою. У 1615 році оженився на своїй давній коханці Лівії Вернацца. У 1616 році очолив військо великого герцогства в ускокській війні проти Священної Римської імперії, Іспанії, Дубровницької республіки та піратів-ускоків. діяв в союз з Англією та Венеціанською республікою. діяв до 1617 року, сприявши знищенню баз ускоків.

З 1618 року мешкав у Венеції. У Падуї захворів на віспу. Помер на острові Мурано в липні 1621 року.

Родина ред.

Дружина — Лівія Вернацца

Діти:

Джерела ред.

  • Cascetta A., Carpani R. La scena della gloria: drammaturgia e spettacolo a Milano in età spagnola. — Milano: Vita e Pensiero, 1995. — P. 278. — 804 p. — ISBN 978-8-83-431699-3.
  • Dooley, Brendan (2014). The Mattress Maker's Daughter: The Renaissance Romance of Don Giovanni de' Medici and Livia Vernazza. Cambridge, MA: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-72466-2.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.