Вікіпедія

Джино Россетті

(Перенаправлено з Джино Роззетті)

Джино Россетті (італ. Gino Rossetti, нар. 7 листопада 1904, Ла-Спеція — пом. 16 травня 1992, Ла-Спеція) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Джино Россетті
Джино Россетті
Джино Россетті
Особисті дані
Народження 7 листопада 1904(1904-11-07)
  Ла-Спеція, Італія
Смерть 16 травня 1992(1992-05-16) (87 років)
  Ла-Спеція, Італія
Поховання Turin Park Cemeteryd
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1922-1923 Італія «Спеція»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1926 Італія «Спеція» 103 (35)
1926–1933 Італія «Торіно» 212 (134)
1933–1937 Італія «Наполі» 120 (27)
1937–1938 Італія «Торіно» 7 (1)
1938–1939 Італія «Спеція» 26 (9)
1939–1941 Італія «Мачерата» 10 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1927–1929 Італія Італія 13 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1938–1939 Італія «Спеція»
1939–1941 Італія «Мачерата»
1942–1943 Італія «Тернана»
1945–1946 Італія «Ківассо»
1948–1949 Італія «Казале»
1951–1952 Італія «Казале»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Торіно» та «Наполі», а також національну збірну Італії. Россетті є рекордсменом за кількістю голів в одному чемпіонаті Італії — 36 м'ячів.

Був відомий як Россетті ІІ, оскільки мав старшого брата Джузеппе, що також був відомим футболістом.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 7 листопада 1904 року в місті Ла-Спеція. Його ім'я повинно було бути Джино Розетті (італ. Gino Rosetti), але через помилку реєстратора муніципалітету Спеції, який неправильно записав прізвище, він став Россетті[1]. Вихованець футбольної школи клубу «Спеція». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1921 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 103 матчах чемпіонату.

Його гру помітили керівники «Торіно», але «Спеція» відмовила у продажу гравця. Тоді Россетті став погрожувати, що поїде в Чилі, до свого брата Джузеппе Росетті, який грав у цій країні за «Коло-Коло»[2], і буде виступати в чемпіонаті Чилі. Керівники «Спеції» повірили словами Джино, і Россетті став футболістом «Торіно».

У туринській команді Россетті став одним з лідерів клубу, утворивши знамениту трійцю нападу, названу «Чудове тріо» (італ. Il trio delle meraviglie)[2], складену з нього самого, Адольфо Балонч'єрі та Хуліо Лібонатті. З «Торіно» Россетті виграв у 1927 році чемпіонат Італії[3]. А в наступному сезоні Джино забив 23 голи, ставши одним з найкращих бомбардирів першості, чим допоміг своїй команді вдруге поспіль стати найсильнішою в Італії. У сезоні 1928/29 «Торіно» посів друге місце, пропустивши вперед «Болонью», але сам Россетті був кращим гравцем чемпіонату, забивши рекордні 36 м'ячів в 27-ми іграх. Це був рекорд кількості голів в одному сезоні вищого дивізіону Італії[4], якій зміг повторити аргентинець Гонсало Ігуаїн лише через понад 85 років у сезоні 2015/16[5][6]. Загалом же Россетті виступав за «Торіно» до 1933 року, забивши за клуб 136 голів у 219 матчах в усіх змаганнях.

У 1933 році Россетті перейшов в «Наполі», але колишньої результативністю не відзначався, забиваючи менше 10 голів за сезон. Частково і через це 1937 року футболіст повернувся в «Торіно», але у сезоні 1937/38 зіграв лише 7 матчів у Серії А.

В сезоні 1938/39 виступав за «Спецію» у Серії В, де був капітаном і граючим тренером, після чого завершив ігрову кар'єру, хоча в майбутньому ще зіграв кілька ігор за нижчолігову «Мачерату», яку тренував у майбутньому.

Виступи за збірну

ред.

27 січня 1927 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у матчі із Швейцарією. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 9 голів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також став чемпіоном і найкращим бомбардиром (разом з партнером по команді Хуліо Лібонатті) чемпіонату Центральної Європи в 1930 році.

Кар'єра тренера

ред.

Після одного сезону зі «Спецією», Россетті два роки тренував «Мачерату», яку за підсумками першого сезону вивів з Серії С до Серії В, але в другому втримати її там не зумів.

В подальшому очолював клуб «Тернана» (в той час команда мала назву Polisportiva Fascista Mario Umberto Borzacchini), з яким під час сезону 1942/43 рік вийшов у плей-оф за право виходу в Серію В, але там поступився на користь «Варезе» і «Салернітани».

Після війни, під час сезону 1945/46 тренував «Ківассо», після чого протягом двох непослідовних сезонів (1948/49 і 1951/52) працював з клубом «Казале», також у Серії С.

Помер 16 травня 1992 року на 88-му році життя.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів
1921–22   «Спеція» ПД 20 5 - - - - - - 20 5
1922–23 ПД 26 6 - - - - - - 26 6
1923–24 ПД 21 2 - - - - - - 21 2
1924–25 ПД 22 7 - - - - - - 22 7
1925–26 СД (ІІ) 14 15 - - - - - - 14 15
1926–27   «Торіно» ДН 26 19 КІ 2 6 - - - 28 25
1927–28 ДН 33 23 - - - - - - 33 23
1928–29 ДН 30 36 - - - - - - 30 36
1929–30 A 33 17 - - - - - - 33 17
1930–31 A 29 7 - - - - - - 29 7
1931–32 A 30 17 - - - - - - 30 17
1932–33 A 31 15 - - - - - - 31 15
1933–34   «Наполі» A 33 7 - - - - - - 33 7
1934–35 A 29 5 - - - КЦЄ 3 0
1935–36 A 28 9 КІ 2 2 - - -
1936–37 A 30 6 КІ 3 0 - - -
Усього за «Наполі» 120 27 5 2 3 0 128 29
1937–38   «Торіно» A 7 1 КІ 2 3 - - - 9 4
Усього за «Торіно» 219 135 4 9 223 144
1938–39   «Спеція» B (ІІ) 26 9 КІ 1+ ? - - -
Усього за «Спецію» 129 44 1+ ? 130+ 44+
1939–40   «Мачерата» C (ІІІ) 8 2 КІ 2+ ? - - -
1940–41 B (ІІ) 2 0 КІ 0 0 - - -
Усього за «Мачерату» 10 2 2+ ?
Усього за кар'єру 478 208 12+ 11+ 3 0 493+ 219+

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
30/01/1927 Женева Швейцарія   1 – 5   Італія товариський матч 1
20/02/1927 Мілан Італія   2 – 2   Чехословаччина товариський матч -
24/04/1927 Коломб Франція   3 – 3   Італія товариський матч -
25/03/1928 Рим Італія   4 – 3   Угорщина Кубок Центральної Європи 1927—1930 1
15/04/1928 Порту Португалія   4 – 1   Італія товариський матч -
22/04/1928 Хіхон Іспанія   1 – 1   Італія товариський матч -
29/05/1928 Амстердам Франція   3 – 4   Італія ОІ 1928 1
01/06/1928 Амстердам Іспанія   1 – 1 д.ч.   Італія ОІ 1928 -
14/10/1928 Цюрих Швейцарія   2 – 3   Італія Кубок Центральної Європи 1927—1930 2
11/11/1928 Рим Італія   2 – 2   Австрія товариський матч -
03/03/1929 Болонья Італія   4 – 2   Чехословаччина Кубок Центральної Європи 1927—1930 3
07/04/1929 Відень Австрія   3 – 0   Італія Кубок Центральної Європи 1927—1930 -
28/04/1929 Турин Італія   1 – 2   Німеччина товариський матч 1
Усього Матчів 13 Голів (34 місце) 9

Статистика виступів у кубку Мітропи

ред.
№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення 		Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1934 1/8 17.06.1934, Відень   Адміра (Відень) 0:0[7]   Наполі
2 1934 1/8 24.06.1934, Неаполь   Наполі 2:2[8]   Адміра (Відень)
3 1934 1/8
перегр. 		1.07.1934, Цюрих   Адміра (Відень) 5:0[9]   Наполі
Всього у кубку Мітропи 3 0

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Торіно»: 1926–27[10], 1927–28
Італія: 1927–30

Особисті

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Carratelli та p.52
  2. ↑ а б Chiesa та p.382
  3. ↑ Статистика на сайті RSSSF.com [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ http://gazzettaworld.gazzetta.it/features/serie-a-torino-rossetti/[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ Higuain: 'I am so happy!'. Football Italia. 14 травня 2016. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  6. ↑ Chris Davie (14 травня 2016). Higuain makes Serie A history by breaking 66-year-old goalscoring record. goal.com. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  7. ↑ 0:0 [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  8. ↑ 2:2 [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ 5:0 [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ згідно рішення федерації «Торіно» було позбавлене титулу через махінації з результатом матчу
  11. ↑ Разом з Хуліо Лібонатті.

Джерела

ред.
  • Mimmo Carratelli, La grande Storia del Napoli, Gianni Marchesini Editore, ISBN 978-88-88225-19-7.
  • Carlo Fontanelli e Galante-Andreoni, Le Aquile volano in … B, GEO EDIZIONI, 2006.
  • Gianni Brera. Storia critica del calcio italiano. Milano, Baldini & Castoldi, 1998.
  • Carlo F. Chiesa, Il secolo azzurro, Minerva edizioni, ISBN 978-88-7381-310-1.
  • Armadori Giorgio; Armadori Christian (2001). Tra storia e leggenda, almanacco illustrato della Ternana dalle origini al 2000. Ternana Calcio. ISBN 88-434-0859-3

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джино_Россетті&oldid=36736788