Джеймс Лайтгілл (англ. James Lighthill; нар. 23 січня 1924 — пом. 17 липня 1998) — британський науковець в галузі прикладної математики, який вважається піонером дослідження аероакустики.[3][4][5][6][7] В галузі інформатики відомий завдяки так званій доповіді Лайтгілла, в якій 1973 року дуже негативно оцінив перспективи теорії та практики штучного інтелекту.

Майкл Джеймс Лайтгілл
Sir Michael James Lighthill
Народився 23 січня 1924(1924-01-23)
Париж, Франція
Помер 17 липня 1998(1998-07-17) (74 роки)
Сарк, Нормандські острови
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Галузь Прикладна математика, Акустика, Гідроаеромеханіка
Заклад
Посада Лукасівський професор математики
Звання Beyer Chair of Applied Mathematicsd
Науковий керівник Gerald B. Whitham
Відомі учні Gerald B. Whithamd і F. Allin Goldsworthyd[1]
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[2]
Відомий завдяки: Механізм Лайтгілла[en], дослідження в галузі аероакустики, Доповідь Лайтгілла
Нагороди

ЖиттєписРедагувати

Навчався в елітному Вінчестерському коледжі[en] та 1943 року здобув ступінь бакалавра в Триніті-коледж (Кембридж). Спеціалізувався у гідроаеромеханіці та працював в національній фізичній лабораторії. В 1946 —1959 рр. викладав прикладну математику в Манчестерському університеті. Потім, очолював королівську авіаційну установу[en] у місті Фарнборо[en], де працював над проблемами супутникового зв'язку та пілотованих космічних апаратів. Ця робота згодом знайшла застосування в розробці надзвукового пасажирського літака Конкорд.

Був членом Лондонського королівського товариства, та 1971 року був присвячений в лицарі за заслуги перед наукою.

Деякі праціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Математична генеалогія — 1997.
  2. Туринська академія наук — 1757.
  3. Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Джеймс Лайтхілл в архіві MacTutor (англ.)
  4. Джеймс Лайтхілл(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
  5. The Oxford Dictionary of National Biography. 2004. doi:10.1093/ref:odnb/68885. 
  6. Engines of Ingenuity No. 2250: Sir Michael James Lighthill by John H. Lienhard. Процитовано 28 липня 2011. 
  7. Pedley, T. J. (2001). James Lighthill and his contributions to fluid mechanics. Annual Review of Fluid Mechanics 33: 1–0. Bibcode:2001AnRFM..33....1P. doi:10.1146/annurev.fluid.33.1.1. 
  8. Lees, Milton (1959). Review: Introduction to Fourier analysis and generalised functions, by M. J. Lighthill. Bull. Amer. Math. Soc. 65 (4): 248–249. doi:10.1090/S0002-9904-1959-10325-6.