Дешат
Дешат — гора на македоно-албанському кордоні, частина ланцюга Шар-Планина-Кораб-Дешат-Крчин-Стогово-Караорман.[1] Найвища вершина — Велівар (Велі врв), що має 2373 метри. Інші високі вершини — Делі-Сеніца та Сува-Бара[2]. Є кілька невеликих льодовикових озер[3]. Найпопулярнішим є озеро Локув[4], яке розташоване в північно-східній частині гори на висоті 1560 метрів над рівнем моря і є найнижчим льодовиковим озером Македонії. Річка Радика тече зі сходу, яка відділяє її від Бистрої та Стогової. Більша частина гори розташована в районі національного парку Маврово.
| Дешат | ||||
 | ||||
|
41°38′14″ пн. ш. 20°31′30″ сх. д. / 41.63722222224999570° пн. ш. 20.52500000002777725° сх. д.Координати: 41°38′14″ пн. ш. 20°31′30″ сх. д. / 41.63722222224999570° пн. ш. 20.52500000002777725° сх. д. | ||||
| Країна |
 Албанія і  Північна Македонія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Північна Македонія Албанія | |||
| Система | Шара-Кораб-Дешат-Крчин-Стогово-Караорман | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 2375 м | |||
  Дешат Дешат (Албанія) | ||||
 | ||||
 Дешат у Вікісховищі | ||||
Рельєф та форми рельєфу
ред.
Гора Дешат займає середню частину гірського масиву Кораб (гряда), що простягається від однойменного високогірного перевалу Дешат (1976 м) і долини річки Жировниця (річка Воловичарська), яка також відокремлює її від гори Кораб на півночі, до високогірного плато (2080 м) і долини річки Требішка, що відокремлює її від гори Крчин на півдні[5]. Загальна довжина гірського хребта становить 7 км. На сході ця гора простягається до дна долини річки Радика, а на захід до східного краю долини Пешкопейськата в сусідній Республіці Албанія[6]. Македоно-албанський кордон перетинає найвищі точки гірського хребта, і весь східний бік гори Дешат належить території Македонії, тоді як західна частина належить Албанії[7]. Загальна площа території Македонії становить 53 км². Найнижча точка гори Дешат на території Македонії розташована біля впадіння річки Требішка в Радику на висоті 680 метрів, а найвища — вершина Велівар на 2372 метри, тому відносна різниця висот між цими двома точками становить 1692 метри.
Значні вершини
ред.- Велівар (2375 метрів)
- Голем Крчин (2343 метри)
Геологічний склад
ред.Рослинний і тваринний світ (Флора і фауна)
ред.Гора добре вкрита лісами. У більшості лісів переважає бук, з якого чимала кількість столітнього дерева. Сосна, ялина, осика, клен гірський та береза також трапляються в меншій кількості. З інших видів рослин і тих, що дають лісові плоди, широко поширені чорниця, малина, ожина, шипшина, гірський чай, деревій, щавель, а папороть широко представлена на цілих луках і територіях. Серед рослиноїдних ссавців є олень, кабан, козуля, сарна. До м'ясоїдних належать ведмеді, вовки, рисі та лисиці. Існує кілька видів птахів.
Клімат і туризм
ред.Галерея
ред.-
Вид зі схилів Дешата з двома льодовиковими озерами - Північним та Південним озером Гашово -
Вид із вершини Велівар на хребет і передгір’я гори Дешат з долиною річки Радика та Бігорським монастирем -
Вид на Дешат із Требиште
Примітки
ред.- ↑ Географско друштво на СР Македонија (1989). Географски разгледи (вид. 27-30). Скопје: Друштво.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 2 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 2 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 2 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Василески, Д.(2008): Планински езера на Дешат — Lakes on mauntain Desat. АД НАпредок, Тетово; стр. 13
- ↑ Василески, Д.(2008): Планински езера на Дешат — Lakes on mauntain Desat. АД НАпредок, Тетово; стр. 13-14
- ↑ Василески, Д.(2008): Планински езера на Дешат — Lakes on mauntain Desat. АД НАпредок, Тетово; стр. 14
Посилання
ред.- Крчин и Дешат [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] — «Македонска нација»