Десятиногі
Рак широкопалий (Astacus astacus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Latreille, 1802
Підряди

Dendrobranchiata
Pleocyemata

Посилання
Вікісховище: Decapoda
Віківиди: Decapoda
EOL: 1183
ITIS: 95599
NCBI: 6683
Fossilworks: 22304

Десятино́гі (Decapoda) — ряд, який об'єднує ракоподібних, що мають 10 кінцівок: одну пару клешень, на які перетворилася передня пара ходильних кінцівок, і 4 пари власне ходильних кінцівок. Десятиногі ракоподібні найбільші за розміром серед усіх ракоподібних.

Особливості біології

ред.
 
Зовнішня будова рака широкопалого: 1-довгастий вусик, 2-око, 3-короткий вусик, 4-щелепи, 5-ногощелепи, 6-клешня, 7-ходильні ноги, 8-черевні ноги, 9-плавальні ніжки, 10-черевце, 11-головогруди

Опорно-руховий апарат

ред.

Хітиновий панцир утворює складний скелет — каркас тіла рака. На відміну від тіла червів, рак не має шкірно-мускульного мішка. Мускулатура тварини представлена окремими пучками м'язів, що прикріплюються до хітинового панцира. Всі внутрішні органи містяться у змішаній порожнині тіла.

 
Травна, нервова і статева системи. 1 — нервовий ланцюжок, 2 — навкологлоткове кільце, 3 — травна система, 4 — статева система, 5 — підглотковий нервовий вузол
 
Видільна і кровоносна системи. 1 — видільна система, 2 — зябра, 3 — кровоносна система

Травна система

ред.

Травна система починається ротом, далі розташований стравохід, який переходить у шлунок, що складається з двох відділів: жувального й цідильного. Стінки жувального відділу мають спеціальні хітинові вирости (вапняні хітинові зубці), котрі перетирають їжу. У цідильному відділі їжа фільтрується (диференціюється за допомогою складного апарату, що фільтрує). При цьому дуже крупні харчові частки виключаються з травлення, а ті, що пройшли через фільтр, поступають в травну залозу — складну систему виростів середньої кишки, де відбувається власне переварювання і всмоктування. Неперетравлені залишки виводяться назовні через анальний отвір, розташований на тельсоні (анальній лопаті).

Видільна система

ред.

Видільна система рака має вигляд круглих зелених залоз. Вони містяться під панциром на спинному боці і відкриваються назовні біля основних вусиків.

Дихальна система

ред.

У рака під панциром біля основних ніг розташовані зябра. Це перисті вирости тіла. Вода омиває зябра, і розчинений у ній кисень потрапляє в кров, а вуглекислий газ із крові виділяється у воді.

 
Внутрішня будова річкового рака. 1 — шлунок, травна залоза («печінка»), 2 — передня артерія, 4 — серце, 5 — верхня черевна артерія, 6 — черевний нервовий ланцюжок, 7 — зябра

Кровоносна система

ред.

Кровоносна система в річкового раки незамкнута, тобто кров із судин витікає безпосередньо в порожнину тіла. Розчинений у воді кисень проникає через зябра в кров, а вуглекислий газ, що накопичився в крові, через зябра виводиться назовні.

Нервова система

ред.

Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного нервового ланцюжка. Нерви, що відходять від навкологлоткового кільця, пов'язані з органами чуття і ротовим апаратом, а ті, що відходять від нервового ланцюжка, — з внутрішніми органами.

Органи чуття

ред.

Органи чуття у рака добре розвинені. Складні очі розташовані на рухливих стебельцях, що дає йому змогу дивитися в різні боки, не повертаючи тіла. Кожне око утворене численними вічками, кількість яких з віком зростає. Вічко бачить лише якусь невеличку частинку зображення, і тільки усі вічка разом можуть сприйняти його цілком. Таке око називається фасетковим, а кожне вічко у ньому — фасеткою.

Таксономія

ред.
 
Краби (Brachyura)
 
Креветки (Caridea)

Сучасна класифікація налічує два підряди та 12 інфрарядів:[1]

Ряд Decapoda Latreille, 1802

Види

ред.

Кількість видів цього ряду становить майже половину усіх представників класу Ракоподібні. Найвідоміші ряду Десятиногих — це креветки (Caridea), морські раки — омари (Nephropidae, іноді Homaridae), лангусти (Panulirus), краби (Brachyura).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Sammy De Grave, N. Dean Pentcheff, Shane T. Ahyong та ін. (2009). A classification of living and fossil genera of decapod crustaceans (PDF). Raffles Bulletin of Zoology. Suppl. 21: 1—109. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011. Процитовано 7 квітня 2013. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)

Джерела

ред.