Тельсон
Тельсон — кінцевий сегмент тіла членистоногих, якій відрізняється від інших сегментів. Добре виражений тельсон наявний у багатьох групах ракоподібних.
Особливий відділ тіла, не гомологічний сегментам, який містить анальний отвір. Від сегментів відрізняється тим, що не має власного ганглія черевного нервового ланцюжка і ніколи не несе справжніх кінцівок. В ембріональному розвитку закладається позаду зони росту, формує сегменти, і не містить зачатків целомічних порожнин.
Ракоподібні ред.
У багатьох ракоподібних тельсон несе фурку, або фуркальні гілки — зазвичай нерозчленовані придатки, часто озброєні шипами або щетинками.[1]
У гіллястовусих раків великий тельсон носить назву постабдомен, так само його іноді називають і конхостраком. Серед фахівців з копепод, прийнято називати тельсон останнім черевним сегментом, що слід враховувати при підрахунку числа черевних сегментів.
У десятиногих ракоподібних з групи Macrura тельсон входить до складу т.зв. «хвостового плавця». Він бере участь у забезпеченні «реакції втечі», коли рак (або креветка), кілька разів з силою підгинаючи черевце, швидко пливуть заднім кінцем тіла вперед.
У низки груп ракоподібних, зокрема в рівноногих та інших Peracarida, з тельсоном зростаються інші сегменти черевця, утворюючи плеотельсон. На плеотельсоні ракоподібних родини Parapseudidae виявлено спеціальні залози.[2] У ротоногих тельсон має чимало виростів та лопатей, що дозволяє їм використовувати його при плаванні[3].
Двопарноногі ред.
У двопарноногих тельсон часто має грифельки, бородавки, щетинки. Він часто має парні анальні лопаті та непарну субанальну пластинку.[4]
Несправжній тельсон ред.
Тельсоном прийнято також називати хвостовий шип мечохвостів і останній відділ метасоми скорпіонів, на якому розташований отруйний шип. Обидві ці структури не гомологічні тельсону ракоподібних. До складу шипа мечохвостів входять кілька сегментів, що злилися з тельсоном, а у скорпіонів останній (шостий) відділ метасоми, ймовірно, є лише частиною анальної лопаті, оскільки анальний отвір знаходиться у них на останньому (п'ятому) сегменті метасоми.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Щербак, Вервес, Царічкова, 1996, с. 90.
- ↑ Kakui, Keiichi; Hiruta, Chizue (2017). Tube construction by a tanaidacean crustacean using a novel mucus secretion system involving the anal opening. Zoological Letters. 3 (1). doi:10.1186/s40851-017-0082-7. ISSN 2056-306X.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Yaraghi, Nicholas A.; Trikanad, Adwait A.; Restrepo, David; Huang, Wei; Rivera, Jesus; Herrera, Steven; Zhernenkov, Mikhail; Parkinson, Dilworth Y.; Caldwell, Roy L.; Zavattieri, Pablo D.; Kisailus, David (2019). The Stomatopod Telson: Convergent Evolution in the Development of a Biological Shield. Advanced Functional Materials. 29 (34): 1902238. doi:10.1002/adfm.201902238. ISSN 1616-301X.
- ↑ Щербак, Вервес, Царічкова, 1996, с. 173-174.
Джерела ред.
- Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2, К.: Либідь, с. 320, ISBN 5-325-00663-0
|
Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |