Відкрити головне меню

Володимир Олександрович Дергачов (нар. 9 вересня 1945) — український геополітик, географ-економіст, професор, доктор географічних наук.

Дергачов Володимир Олександрович
Дергачёв ВА.jpg
Народився 9 вересня 1945(1945-09-09) (73 роки)
Забайкальський край, Росія
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналіст, економіст
Alma mater Географічний факультет Московського державного університету[d]
Сфера інтересів Геополітика
Науковий ступінь доктор географічних наук
Науковий керівник Саушкин Юліан Глебович[d]

Член Міжнародної федерації журналістів (Брюссель[1]). Іноземний член наукового комітету журналу Geopolitica [2] (Рим, Італія). Член Національної спілки журналістів України. У 1998 році створив приватний Інститут геополітики професора Дергачова[3], з 2013 року — редактор і автор ілюстрованого журналу «Ландшафти життя»[4].

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї військовослужбовця. Закінчив з відзнакою географічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Захистив в МГУ кандидатську (1976) і докторську (1987) дисертації. Працював в проектному інституті в Мінську, Тихоокеанському інституті географії Далекосхідного Наукового центру АН СРСР (Владивосток). З 1976 року працює в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ.

Вклад у наукуРедагувати

Відомий як вчений в галузі геополітики, геоекономіки, геофілософії, регіоналістики і глобалістики. На основі розробляючої професором Дергачовим геополітичної теорії Великих багатовимірних просторів (рубіжної комунікативності) створена серія міждисциплінарних підручників, спрямованих на формування аналітичного мислення. Були розширені уявлення про нової та новітньої геополітики і сформульовані такі теоретичні та прикладні положення, що склали внесок у науку:

  • теоретичні та прикладні основи освоєння території (історико-географічний та геополітичний підхід);
  • уявлення про циклічність і просторово-часової стратифікації освоєння території, включаючи виділені історичні цикли господарського освоєння території;
  • уявлення про єдиний процес освоєння земної поверхні, «закон» цілісності процесу освоєння (заселення, господарського освоєння і зміни природного середовища) земної поверхні;
  • концепція природно-господарської контактної зони суша-океан, як берегової зони інтенсивної взаємодії природи, населення і господарства і одного з основних понять нової геополітики (геоекономіки);
  • теорія економічного освоєння і районування Світового океану на основі формування портово-промислових комплексів і виділення ексцентрованих економіко-екологічних систем;
  • теоретичне обґрунтування формування нової форми регіональної інтеграції (морських співтовариств), що втілилося на практиці в створенні Чорноморського району економічного співробітництва;
  • вперше в радянській науці в кінці 80-х років була обгрунтована ідея і концепція поетапного переходу до ринкових відносин і світогосподарської інтеграції на основі відкритої економіки — формування вільних економічних зон і міжнародних транспортних коридорів;
  • вперше розроблено геополітичні основи геоекономіки (нової геополітики);
  • дано ставлення до геополітиці кібервійни, мережевих революцій і геополітичних технологій «захоплення» держав за допомогою «м'якої сили», маніпуляції свідомістю (підсвідомістю) людини і створення руйнівної рубіжної енергетики;
  • вперше розроблено основи офшорної геополітики;
  • практичне застосування геополітичної теорії БМП з урахуванням регулярний зарубіжних моніторингових поїздок дозволило з високим ступенем точності дати аналітичні прогнози трансформації Східної Європи та інших регіонів світу (Балкани, Крим, Китай, Індокитай, Близький Схід та ін.).

Автор понад 600 наукових праць (в тому числі 50 книг), аналітичних і публіцистичних видань, опублікованих в Росії, США, Японії, Італії, Україні, Молдові, Болгарії та ін. Країнах. Постійний автор міжнародного журналу «Вісник аналітики» (Москва, Росія). Публіцистичні статті друкувалися в російських газетах «Известия», «Літературна газета», «Економічна газета», «Общая газета», «Червона зірка», українських і зарубіжних виданнях.

Основні праціРедагувати

  • Історичні цикли господарського освоєння території. — Вісник Московського університету. Серія геогр., 1976, № 2.
  • Historical Cycles of Economic Development of a Territory. — Soviet Geography. Vol. XVIII, No 6, 1977. — P. 410—414 (USA, New York). [4]
  • Цілісність процесу освоєння всієї поверхні земної кулі. — Вісник Московського університету. Серія геогр., 1979, № 1. (у співавт. З Ю. Г. Саушкіну). [5]
  • Природно-господарська контактна зона «суша-океан». — Известия Всесоюзного гео-графічного товариства, 1980, том 112, вип.1. [6]
  • The Physical-Economic Contact Zone Between Land and Sea. — Soviet Geography. Vol. XXII, No 8, 1981. — Р. 484—491 (USA, New York). [7]
  • Теоретичні основи еколого-економічного районування Світового океану. — Известия Академии наук СССР, серія геогр., 1981, № 1. [8]
  • Peculiarities in the Formation of Populated Places on the Seaboard of the USSR / — Soviet Geography, vol. XXVII, No 3, 1986. — P. 143—155 (USA, New York).
  • Зарубіжні моделі «економічного дива». — Одеса, 1994. ISBN 5-7800-0007-7
  • Вільні економічні зони — шлях до відкритого суспільства. — Известия Російської Академії наук, серія геогр., 1995, № 3.
  • Створення зон комплементарного розвитку на соціокультурних рубежах. — Вісник Московського університету, серія географія, 1996, № 4.
  • Розпечені рубежі. — Одеса, 1998. ISBN 966-549-156-3 Тираж 500 прим. [9]
  • «Країна вічної вагітності» — Батьківщина, 1999, № 1.
  • Геополітика. — Київ: ВІРА-Р, 2000. ISBN 966-95440-5-X Тираж 3 000 прим. [10]
  • Геоекономіка. — Київ: ВІРА-Р, 2002. ISBN 966-7807-15-0 тираж 2 000 прим. [11]
  • Геоекономіка України. Монографія. — Одеса: ІПРЕЕД НАНУ, 2002. ISBN 966-02-2027-8 Тираж 500 прим. [12]
  • Глобальна геоекономіка. Монографія. Одеса — Київ, НАНУ, 2003. ISBN 966-8116-05-4 Тираж 300 прим. [13]
  • Цивілізаційна геополітика (геофілософія). — Київ: ВІРА-Р, 2004. ISBN 966-7807-17-7 тираж 2 000 прим. [14]
  • Регіонознавство. — М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 року (у співавт. З Л. Б. Вардомський). ISBN 5-238-00765-5 Тираж 30 000 екз. [15]
  • Геополітика. — М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. ISBN 5-238-00779-5 Тираж 30 000 екз. [16]
  • Цивілізаційна геополітика (Теорія Великих багатовимірних просторів). Монографія. — Одеса: ІПРЕЕД НАНУ, 2004. ISBN 966-02-3197-0 Тираж 300 прим. [17]
  • Геополітичний словник-довідник. — Київ: КНТ, 2009 ISBN 978-966-373-499-6 Тираж 1 000 прим. [18]
  • Міжнародні економічні відносини. Підручник. — М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. ISBN 5-238-00863-5 Тираж 20 000 екз. [19]
  • Глобалістика. — М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. ISBN 5-238-00957-7 Тираж 15 000. [20]
  • Геополітична трансформація України. — Вісник аналітики, 2006, № 2. [21]
  • Геополітична трансформація міжнародних транспортних коридорів. — Вісник аналітики, 2006, № 3. [22]
  • Трансформація технологій новітньої геополітики.- Вісник аналітики, 2007, № 1. [23]
  • Наслідки цунамі бездумної демократії. — Світ змін, 2006, № 2. [24]
  • «Щоб зійти з розуму — треба його мати». — Світ змін, 2007, № 3. [25]
  • Демократична «петля Анаконди». — Вісник аналітики, 2007, № 3. [26]
  • Особливості китайської геополітики. — Вісник аналітики, 2008, № 2. [27]
  • Геополітична трансформація Криму. — Вісник аналітики, 2008, № 3. [28]
  • Геополітика. Вибрані праці в п'яти книгах (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова, 2008.
  • Наукові праці в семи книгах (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова, 2008.
  • Геополітика. Геофілософія. Геоекономіка. Собрание трудов в двадцяти семи томах. (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова 2009.
  • Коли влада волає до Розуму і Богів. — Світ змін, 2009, № 1. [29]
  • Фатальні рубежі Європи. — Вісник аналітики, 2009 № 1. [30]
  • Розпечені рубежі Близького Сходу. — Вісник аналітики, 2009 № 3. [31]
  • Регіоналістика. Монографія. (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова, 2009. ISBN 966-02-3718-9 [32]
  • Геополітика. Російська геополітична енциклопедія. — Аналітичний і освітній портал «Інститут геополітики професора Дергачова» 1940 інтернет-сторінок. [33]
  • Нова геополітична архітектура Євразії: від Атлантики до Тихого океану. — Вісник аналітики, 2010 № 4 (Росія, Москва). [34]
  • Геополітична теорія Великих багатовимірних просторів. Монографія. (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова, 2011. ISBN 978-966-02-6012-2 [35]
  • Геоекономічна трансформація України. Монографія. (Електронне видання на CD). — Видавничий проект професора Дергачова, 2011. ISBN 978-966-02-5520-3 [36]
  • Геополітика світової кібервійни. — Вісник аналітики, 2011, № 1. [37]
  • Офшорна геополітика. — Вісник аналітики, 2011, № 4. [38]

Il divorzio tra Russia e Ucraina. — GEOPOLITICA, vol. I, no. 1, 2012. VENT'ANNI DI RUSSIA (Італія, Рим), переклад на російську мову [39]

  • La Geopolitica dei Grandi spazi multidimensionali. — GEOPOLITICA, vol. I, no. 3, 2012 (Італія, Рим), переклад на російську мову [40]
  • Золотий вік «китайської цивілізації». — Вісник аналітики, 2012, № 2. [41]
  • Геополітична трансформація Африки. — Вісник аналітики, 2012 № 4. [42]
  • Геополітична трансформація Латинської Америки. — Вісник аналітики, 2013, № 2 — № 3. [43]
  • Битва за Євразію. Тектонічна геополітична трансформація. — Вісник аналітики, 2014 року, № 1. [44]
  • Піратська геополітична технологія «керованого хаосу». — Вісник аналітики, 2014 року, № 4. [45]
  • Анатомія розтранжированої незалежності. — Світ змін, 2014 року, № 4. [46][недоступне посилання з липень 2019]

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати