Демкович-Добрянський Михайло

український громадський діяч, журналіст, історик

Демкович-Добрянський Михайло
Михайло Демкович-Добрянський.jpg
Народився 7 листопада 1905(1905-11-07)
Австро-Угорська імперія, Королівство Галичини та Володимирії, село Шопки Перемишлянського повіту
нині — Україна, Золочівський район, Львівська область
Помер 4 лютого 2003(2003-02-04) (97 років)
Лондон
Поховання Gunnersbury Cemeteryd
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Poland (1927–1980).svg Друга Польська Республіка
Німеччина Німеччина
Національність Українець
Діяльність письменник, публіцист, політичний діяч, громадський діяч
Alma mater Львівська академічна гімназія
Мова творів українська
Роки активності з 1926
Партія УНДО

Демко́вич-Добря́нський Миха́йло гербу Сас[1] (7 листопада 1905 с. Шопки (присілок с. Підгайчики), Перемишлянського повіту на Львівщині, в Австро-Угорській імперії — тепер Перемишлянський район Львівської області, Україна — 4 лютого 2003, Лондон, Велика Британія) — український громадський діяч, журналіст, історик; співзасновник Союзу української націоналістичної молоді (1926).

БіографіяРедагувати

Народився Михайло Демкович-Добрянський у дрібношляхетській родині гербу Сас. Його батьки, Іван та Марія Добрянські, переселилися на Львівщину з лемківського села Добра Шляхецька повіту Сянік.

1926 року закінчив з відзнакою Українську Академічну гімназію у Львові. Навчання продовжив у Львівському університеті, де вивчав філологію та історію. У Берлінському та Віденському університетах вивчав право та політичні науки.

Зі студентських років політична діяльність стала невід'ємною часткою його життя. Михайло був членом молодіжної організації «Пласт», потім став співзасновником Союзу української націоналістичної молоді (1926).

1928 року Демкович-Добрянський став членом партії Українське Національно-Демократичне Об'єднання (УНДО) — найвпливовішої поміж українцями Галичини партії національно-демократичного спрямування. У 1933—1939 pp. він працює у редакціях тижневиків Українського Католицького Союзу «Мета», «Христос наша сила» і місячника «Дзвони». У 1934—1939 pp. він є головним секретарем Союзу, що постав з ініціативи митрополита Андрея Шептицького. Уже в еміграції, на прохання отців-василіан, він протягом двох років досліджував близько 20 проблем, пов'язаних з життям та ділами митрополита Андрея, що потрібно було для здійснений процесу беатифікації (перший етап зарахування до лику святих).

З осені 1941 до липня 1944 р. у працював у УЦК у Львові, був заступником Голови Українського Крайового Комітету і членом Президії УЦК.

Коли Червона армія 1944 зайняла Галичину, Демкович-Добрянський остаточно емігрує — спочатку до Німеччини, а з 1949 року мешкає у Британії, у м. Лондоні. Редагував часописи «Проблеми» (Мюнхен, 1945—1948) та «Українська думка» (Лондон, 1949—1950), але найповніше зміг себе втілити, коли став редактором (1954), а пізніше— головою української редакції (1956) Радіо Свобода у Мюнхені, де працював до виходу на пенсію у травні 1972 року.

БібліографіяРедагувати

  • Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму. — Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993. — * Українсько-польські стосунки у XIX сторіччі./З передмовою Володимира Янева.— Мюнхен: Український вільний університет, 1969.— 119 с. [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Потоцький і Бобжинський. Цісарські намісники Галичини 1903—1913.— Рим: Видання Українського Католицького університету Св. Климента Папи, Том. LIX, 1987.— 131 с.
  • За героїчну духовність: Дорога до сили й перемоги / М.Демкович-Добрянський // Дзвони.– 1938.– Ч.12.– С.539-545.
  • Гетьманська держава і російський централізм.— Сучасність, 1993, № 7.— С. 164—167.
  • Оптимізм П'єра Теяра де Шардена // Всесвіт.— 1994,№ 7.— С.158-162.
  • Від Київської Руси до Вячеслава Липинського. Спроба оцінки державної ідеї Липинського // Дзвони.— Львів, 1936.— Ч. 6—7.
  • Україна і Польща // Дзвони.— Львів, 1933.— Ч.5.
  • З приводу деяких критик // Дзвони.— Львів, 1934.— Ч.5.
  • Доля радянських вояків у гітлерівському полоні // Сучасність, 1993, № 12.
  • Несправедливий акт історії (Ще про падіння Новгорода) // Християнський голос, 2013, вересень, ч. 12(2878).

ПриміткиРедагувати

  1. Rodziny herbu Sas. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 22 квітня 2016. 

ДжерелаРедагувати

  • Мельничук, Юрій. Повернення Демковича-Добрянського. У кн.: Демкович-Добрянський, Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму. — Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993. — С.202-205.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

ПосиланняРедагувати