Дем'янчук Василь Климентійович

Василь Климентійович Дем'янчу́к (13 січня 1897, Надвірна — 28 листопада 1938, спецкомбінат НКВД СССР, Карелія) — український мовознавець та діалектолог доби Розстріляного відродження. Учень академіка Агатангела Кримського.

Дем'янчук Василь Климентійович
Народився 13 січня 1897(1897-01-13)
Австро-Угорщина
Помер 28 листопада 1938(1938-11-28) (41 рік)
ГУЛАГ[d], СРСР
Діяльність мовознавець

Жертва сталінського терору.

Біографія ред.

Закінчив Київський ІНО (1922).

Працював у ВУАН 19191929: від 1927 — старший науковий співробітник Комісії історії української мови; одночасно 1926–1929 — викладач української мови та порівняльної граматики слов'янських мов у Київському інституті народної освіти.

Дисертацію на здобуття ступеня кандидат наук захистив після закінчення аспірантури 1928 і видав того ж року під назвою «Морфологія українських грамот XIV і першої половини XV століття».

Знав усі слов'янські, німецьку і французьку мови.

Наукова діяльність ред.

Досліджував питання історії української мови та діалектології. Разом із А. Кримським (своїм учителем) уклав «Хрестоматію з пам'ятників старо-українщини 11—18 ст.» (1924). Автор низки рецензій на праці П. Бузука, Б. Кобилянського, К. Німчинова,І. Шаровольського та ін.

Зааршетований групою НКВД СССР 1929, незаконно засуджений до 5-ти років концтаборів. Засланий до Карелії, де після працював вільнонайманим на будівництві Біломор-Балтійського каналу. 1937 заарештований і засуджений комуністами повторно. Убитий комуністами на розстрільній базі НКВД у Каргумякі. Реабілітований самими комуністами 1957.

Автор досліджень, опублікованих «Запоріжським Історико-філологічним відділом УАН» 

Посилання ред.

Література ред.