Клінтон Джозеф Девіссон

(Перенаправлено з Девіссон Клінтон Джозеф)

Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлотсвілл, Вірджинія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

Нобелівська премія з фізики (1937) Клінтон Джозеф Девіссон
англ. Clinton Joseph Davisson
Народився 22 жовтня 1881(1881-10-22)[1][2][…]
Блумінгтон, Іллінойс, США[4]
Помер 1 лютого 1958(1958-02-01)[4][1][…] (76 років)
Шарлотсвілл, Вірджинія, США[4]
Країна США США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Чиказький університет
Принстонський університет
Галузь фізика
Заклад Принстонський університет
Університет Вірджинії
Науковий керівник Оуен Віланс Річардсон
Вчителі Оуен Віланс Річардсон
Аспіранти, докторанти Lester Germerd
Членство Національна академія наук США[5]
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: відкриття дифракції електронів
У шлюбі з Charlotte Davissond
Нагороди

CMNS: Клінтон Джозеф Девіссон у Вікісховищі
Клінтон Девіссон (ліворуч) і Лестер Джермер (праворуч).

Біографія ред.

Народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. 1902 року, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), розпочав вивчати математику і фізику в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював у телефонній компанії Блумінгтона.

За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р., знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Принстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго та отримав у 1908 року ступінь бакалавра. У 19101911 роках отримував стипендію для навчання фізики в Принстонському університеті. У 1911 році захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона на тему «Про термічної емісії позитивних іонів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року працював викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбурзі. При спробі вступити добровільно на службу в армію в 1917 році йому відмовлено. З червня 1917 року і до закінчення війни працював у конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.

У 1946 році після 29 років роботи в Белл Лабораторіз вийшов на пенсію і в 1947-48 роках працював гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.

У 1911 році одружився з Шарлотт Сарою Річардсон, сестрою свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).

Досягнення ред.

У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером[en]. Друга половина премії була присуджена Джорджу Томсону.

Нагороди ред.

Названо його іменем ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Храмов Ю. А. Дэвиссон Клинтон Джозеф (Davisson Clinton Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 108. — 400 с (рос.)

Посилання ред.